30 січня у Києві було оголошено про створення Національної платформи малого та середнього бізнесу, мета якого – об'єднання підприємців в ім'я розвитку і реальних реформ. Процес консолідації набуває всеукраїнського масштабу, і 12 лютого за ініціативою РУХу «Я для моєї громади» відбулося засідання круглого столу, під час якого всі аспекти об'єднання обговорювали представники МСБ Вінниччини.

– Сьогодні бізнес надзвичайно роз'єднаний. Немає жодних точок зіткнення, окрім приватних знайомств. Але ми бачимо, як розвивається ситуація в країні, і розуміємо, що далі так тривати не може. Важливі рішення приймаються щотижня, щодня, але наші голоси в прийнятті цих рішень взагалі відсутні, – каже президент Вінницької торгово-промислової палати Олександр Дідик.

За його словами, ради підприємців, які існують при органах влади, є формальними структурами, а отже треба шукати нові форми та методи діалогу з владою та впливу на рішення, які вона приймає.

– Підприємці повинні об'єднуватися у незалежні структури. Основним принципом має стати «Ми платимо податки – ми наймаємо владу на роботу», – каже керівник підприємства Віктор Козак. – Незалежність, самостійність та авторитетність – запорука того, що ми станемо силою, на яку зважатимуть.

Але в першу чергу потрібно забезпечити достатню кількість членів об'єднання, вважає керуючий партнер Центру управлінських технологій «Ювас» Сергій Герич:

– Влада нас не чує лише тому, що нас мало. Ось коли об'єднається декілька тисяч підприємців, тоді ситуація зміниться: таке об'єднання дозволить лобіювати інтереси бізнесу.

Втім, лобіювання – не єдина мета, яку підприємці досягатимуть шляхом консолідації.

– Підприємці думають, як захищати свої інтереси, і аналогічні процеси відбуваються в інших регіонах. З'явився термін «система колективної безпеки», і на сьогоднішній день є загальне розуміння того, як ця система має працювати, - каже підприємець, отаман козацького полку ім. Івана Богуна Володимир Воловодюк. – Я знаю, що у Вінниці та області є багато випадків, коли новостворені структури, які називають себе як завгодно і користуються вивіскою Майдану, претендують на грошові чи інші ресурси, хоча по суті своїй вони є бандформуваннями постмайданівського типу. І бізнес, як ніхто інший, зацікавлений у тому, щоб з такими формуваннями розібратись. З іншого боку, зважаючи на ситуацію в країні, ми повинні думати й про загальну безпеку.

Але головню темою обговорення все ж була взаємодія із владою та учать у прийнятті рішень, пов'язаних з бізнесом.

– Ми не маємо права не займатися політикою, якщо ми хочемо впливати на розподіл ресурсу, який створюємо. Ми готові сплачувати податки – це наша соціальна відповідальність. Але ми хочемо сплачувати їх лише в тому випадку, якщо будемо контролювати їхній розподіл, – заявив керівник Клубу успішних підприємців Ігор Марчук.

– Ми довгий час жили у стані, коли органи влади були дорослими, батьками, а суспільство, підприємці – дитиною, малою та нерозумною. Рік, що минув, показав, що суспільство вже не дитина, що підприємці вже не дитина. Це доросла людина, цілком сформована. Але органи влади цього поки що не побачили та не зрозуміли. І наше завдання – показати їм це та почати вести розмову, як дорослий із дорослим, - каже куратор РУХу «Я для моєї громади» Тетяна Валуйська. – Ми як ніхто знаємо, що таке економіка. Не органи влади, а саме підприємці. І ми повинні стати тією силою, яка буде впливати на економічну політику. Адже політика – це сконцентрована економіка. Хочемо ми чи ні, але фінанси впливають на ситуацію. Тому ми будемо впливати. І буде це називатися політикою чи ні – дії від цього не змінюються.