У школах Вінниччини діють корупційні схеми, як і в інших закладах. Завдяки їм іде привласнення бюджетних або батьківських грошей. Щоб цього уникнути, батьки самі мають контролювати свої гроші.

Про нові форми взаємодії адміністрації школи та батьківських комітетів розповідає член правління ГО "Громада і право" Анастасія Ланова.

— Батьківські чи спонсорські гроші повинні вноситись на банківські рахунки офіційно зареєстрованих благодійних чи громадських організацій із чітко зазначеним призначенням платежу. Ці організації можуть вести свій управлінський та фінансовий облік і чітко звітувати перед своїми доброчинцями.

Чи багато шкіл працюють за такою схемою?

— Наразі в Україні таку форму вдалося реалізувати лише у 4 відсотках шкіл. Інші 96 відсотків так і працюють у ручному режимі. У них адміністрації закладів збирають гроші із батьків готівкою. Звичайно, розмір внесків визначаються адміністрації самих закладів, без будь-якого погодження із батьківським комітетом. Такі речі можна назвати протиправними. Мені відомі випадки, коли правоохоронні органи трактували це як хабар, згідно кримінального кодексу. Але враховуючи суспільно-політичну ситуацію в Україні, подібні речі відходять на другий план.

Які корупційні схеми діють у школах?

— Наші громадські розслідування показали типові корупційні схеми за двома напрямами. Адміністрація школи розпоряджається і бюджетними коштами, батьківськими. Можна придбати будь-які товари або послуги за бюджетні кошти, а батьківські, які мали б піти на те ж саме, просто привласнити. В результаті офіційно є звіт для бюджету та районного відділу освіти. А для батьківського ока ніби також щось зроблено. Ще один варіант — це просте завищення вартості придбаних товарів та послуг за батьківські кошти. Передумова таких корупційних схем у тому, що ці гроші ніхто не контролює.

А як правильно було б зробити?

— Насправді ж це має виглядати так: адміністрація закладу має розпоряджатись бюджетними коштами. А батьківськими коштами та благодійними мають розпоряджатися самі батьки через створені благодійні чи громадські організації. І, звісно, має бути публічна звітність за використані кошти. Ідеальним варіантом звітності була б інформація на сайтах шкіл. Але ми розуміємо, що у районних та сільських школах їх немає. Тому це можна зробити у вигляді інформаційних стендів.

Як батьки відносяться до такої форми співпраці зі школами?

— На загальних батьківських зборах в одній зі шкіл Калинівки, ми провели анонімне анкетування. Результати показали, що 52% батьків категорично не схвалюють збір коштів адміністрацією закладів у готівковій формі. 56% батьків бажають сплачувати внески на банківські рахунки офіційно зареєстрованих організацій. І велика кількість батьків готові були створювати такі організації та працювати у них.

На Вінниччині існує така взаємодія?

— Ми хочемо зараз реалізувати цей проект у Калинівському районі. Спочатку хочемо випустити збірник методичних рекомендацій, як організувати благодійну організацію. Потім провести просвітницькі заходи із батьківським комітетом та педпрацівниками шкіл. У малих селах можна створити ініціативні групи типу наглядових рад, до яких ввійдуть батьки та будуть проводити збір та використання своїх коштів.
Якщо нам вдасться реалізувати цей проект у Калинівському районі, ми будемо, фактично, першими в Україні, хто запровадить успішну благодійність у системі освіти.

Фото Тамари Тисячної