Вінницька область, як і багато інших, зіткнулася із проблемою внутрішніх переселенців. Зараз на Вінниччині таких зареєстровано 12,5 тисяч. Чотири тисячі з них — це жінки працездатного віку. Тому їх мотивація і працевлаштування — одне із найважливіших питань на сьогоднішній день.

Цю проблему обговорювали на круглому столі з питань інтеграції та працевлаштування внутрішньо переміщених жінок на Вінниччині.

— Переселенці, це неймовірний ресурс професіоналів, успішних, талановитих людей, які ще не всі працевлаштовані, — говорить керівник ВОПО «Джерело надії» Алла Студілко.

На круглому столі була присутня також Радниця посольства республіки Польща Йоанна Юревич, яка зазначила, починаючи з грудня минулого року, із Польщі прийшло 3 гуманітарних конвої для підтримки вимушених переселенців. Вони складалися з найнеобхідніших речей, продуктів харчування, ліків та аптечок для першої допомоги.

— Всього польська допомога для переселенців складає майже 4 мільйони євро. Це перший проект в рамках вже не гуманітарної допомоги, а допомоги для розвитку. Тому тепер потрібно подумати, як інтегрувати переселенців і підтримати на нових місцях проживання, — повідомила Йоанна Юревич.

Щоправда, переселених громадян можна розділити на 2 категорії. Перша, близько 40%, — це ті, які вибрали Вінниччину для постійного проживання. Друга, 60% відповідно, — ті, що планують повернутися додому. Про це повідомила заступник Департаменту соціальної політики Наталія Остапенко.

— Зазвичай, переселенки зі сходу займалися малим або середнім бізнесом. Вони прагнуть і далі працювати і розвивати свій бізнес, — розповіла Наталя Сергіївна,

Алла Студілко презентувала результати проекту «Пілотна ініціатива сприяння зайнятості внутрішньо переміщених жінок» у Вінницькій області. Головним завданням якого була допомога людям адаптуватися на місцях переселення і влитися в місцеву громаду.

— Родзинкою цього проекту було створення бізнес-інкубатора для внутрішньо переміщених осіб. Це платформа, де є теоретичні знання, практичні навики і де є успішний досвід працевлаштування і соціально-економічної адаптації внутрішньо переміщених осіб. В цьому проекті прийняло участь 60 жінок, — повідомила Алла Студілко.

Представниці вимушених переселенців Юлія Шихат-Саркісова, тренер проекту з арт-терапії, і учасниця проекту Христина Орлова розповіли про власний досвід адаптації на новому місці. Їхні поради — знайти джерело натхнення, зайнятися улюбленим хобі і ніколи не опускати рук.
Всі учасники круглого столу погодилися, що потрібно працювати над тим, щоб термін «внутрішні переселенці» зник з ужитку. Ми всі громадяни однієї країни, маємо однакові права і можемо працювати і жити у будь-якому місті без обмежень.


Фото Юлії Заєць