У Барській музичній школі вже понад тринадцять років діти зі всього району, маючи талант та бажання освоїти духові інструменти, навчаються безкоштовно. Про це розповіла директорка музичної школи Лариса Шаповалова.

— На посту директора школи я з 1999 року, до цього довгий час працювала викладачем, пізніше завучем. Десь з 1991 року в занепаді була вся духова музика не лише Вінниччини, а й всієї України. Той період був дуже важким для вчителів музики. Діти покидали музичні школи, батькам не було чим платити за навчання, а в бюджеті не було коштів навіть на елементарне утримання музичної школи. Вчителі почали розбігатися, і так склалось, що по духових інструментах у нас залишився лише один викладач — Якубчик Павло Олександрович, – згадує Лариса Шаповалова. – У 2004 році тодішній начальник відділу культури вирішив запровадити практику, щоб з учнів, які мали бажання навчатися гри на духових інструментах, не брати плати за навчання. Тоді потроху школа почала набирати музичні класи. Одного року десять чоловік, наступного року десять... І з часом у нас організувався музичний оркестр. Пізніше випускники почали приходити до нас на роботу й ми стали збільшувати кількість класів. На сьогодні в нас у школі є понад десять інструментів, а минулого року навіть придбали флейту.

Лариса Шаповалова 

95 учнів до школи приїжджають з навколишніх сіл. Шестирічні діти з батьками або бабусями чи дідусями добираються автобусами, щоб навчитися грати на тому чи іншому інструменті й розвивати професійний слух.

– Наша сільська земля дає не лише талановитих, а й неймовірно працьовитих дітей. За роки, які працюю в школі, я встигла підмітити, що учні, які приїжджають із села, набагато працьовитіші. Вони не лінуються у вихідний день стати ранесенько, піти на автобус і бути в школі до вечора. Є дівчинка, якій дев'ять років: автобусом сама приїжджає й не пропускає жодного уроку, незважаючи на погоду, – говорить директорка. – На музичний інструмент йдуть дітки з п'яти років, їм дають спеціальні скрипки, а на стільці підставляють додаткові сидіння. А минулого року на духові інструменти привели декілька п'ятирічних, їм видали сопілочки, і вони в перший рік грали на звітному концерті.


Серед випускників школи є музиканти, які викладають у Київській консерваторії, грають у президентському оркестрі й навіть викладають за кордоном.

– Наш духовий оркестр їздить на всеукраїнські й міжнародні конкурси, учні постійно привозять призові місця, чим не можуть нас не радувати. Нещодавно на заході в міській раді ми дали дуже гарний та символічний концерт. Спочатку скрипалі грали гімн Євросоюзу, а потім духовий оркестр – гімн України. У цей момент я зрозуміла, що наша школа дійсно «жива», – розповідає Лариса Михайлівна.


На сьогодні все більше учнів навчаються грати на кількох інструментах. Проте все менш популярним стає народний інструмент баян.

– Чим менша дитина, тим більше вона хоче йти навчатися в музичну школу. Дуже важливо, аби батьки підтримували свою дитину, коли в підлітковому віці вона може давати «задню». Інколи варто навіть трішки змусити, щоб дитина не полишила, адже коли залишиш заняття, потім дуже важко повернутись, – додає Шаповалова.

Зараз у стінах школи постійно лунає музика. Заклад налічує 325 учнів, яких навчають досвідченні та талановиті вчителі. Та не можна оминути увагою саме того Павла Якубчика, який не полишав школу навіть у найважчі часи. Навіть тоді, коли музикантів, які грали на духових інструментах, вважали артистами, які грають лише на похоронах і весіллях. Саме він своєю власною поведінкою підіймав авторитет духових музичних інструментів.

Павло Якубчик

– Уже понад 30 років працюю в цій школі, граю майже на всіх духових інструментах. З 12 років ходив у гурток при школі, де потихеньку освоїв кілька духових інструментів, – розповідає пан Павло. – Пізніше вступив у музичне училище, де вчився в одній групі разом із Софією Ротару. Якось на концерті підходжу до неї, вітаюсь, а вона мені: «Паша, це ти? Ти так постарів!». Свої знання потроху хотів передати дітям, але син не захотів грати, – розповідає музикант. – Школою я живу, музикою живу. Музика дає мені життєві сили й енергію.

Фото надані Ларисою Шаповаловою