З наступного року жителі Вінниччини зможуть безкоштовно навчатися наставництву й допомагати вихованцям дитячих будинків, не оформлюючи опіки та усиновлення.

У вінницьких сиротинцях проживає 2539 дітей, які потребують батьківського піклування. Більшості з них доведеться «виходити» в доросле життя без супроводу й допомоги когось із старших, тому наставник для них може стати єдиною опорою та підтримкою. Про це кореспонденту Vlasno.info повідомила президент благодійної організації «Родина. Турбота» Катерина Бевзюк.

– Сім років тому громадська організація «Одна надія» започаткувала таку ініціативу в Києві. За цих сім років вони розробили інструкцію з наставництва, за якою проводять навчання для всіх охочих, – розповідає Катерина Бевзюк.


На основі їхньої програми у вересні цього року в Україні внесли зміни до Закону «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Згідно з ними, з березня наступного року мають почати підготовку перших наставників у областях.

– Я вже домовилася з колегами з Києва й почала проходити курс з наставництва. Хочу пройти тренінги, аби знати всю цю систему зсередини й у майбутньому самій навчати людей, – розповідає Катерина Бевзюк. – Серед моїх знайомих уже є більше 20 людей, які хочуть стати наставниками.

Програма розрахована на всіх дітей, але перевагу надають дітям, старшим 12 років. Необхідно, щоб дитина усвідомлювала, що наставник – це не мама й тато, а друг, який хоче допомогти та підтримати, людина, з якою можна порадитись та поділитися найпотаємнішим. Наставники мають право забирати дитину на вихідні або канікули до себе, аби навчити жити в соціумі.

– Процес навчання наставництву досить кропіткий: спочатку людина проходить курси й вирішує, чи зможе потягнути таку роботу; згодом кожен заповняє спеціальну анкету. Паралельно до роботи підключаються психологи, які працюють з дітьми та розповідають про наставників. Якщо дитина має бажання, вона заповняє анкету й віддає психологу, який її вивчає й підбирає підхожого наставника, – говорить Бевзюк. – Також я хочу ввести у Вінницькій області нову ланку з наставництва для дітей-інвалідів. У нас є два інтернати, дітей з яких можна поступово включати в соціум. Вони також потребують уваги й певної підтримки від людини, яка хоче їм допомогти. Наставнику необхідно мінімум раз на тиждень приїжджати до дитини й приділяти їй час.


У Вінницькій області курси з наставництва вже пройшли шість осіб. Співпрацювати з ними погодився лише один дитячий будинок у селі Вороновиця. Дівчата вже більше трьох років працюють з дітками й мають певні результати.

– Багато років займаюсь благодійністю, разом з волонтерами їздили по дитячих будинках, возили діткам подарунки. Якось серед знайомих почула про цю програму й дуже захопилась, оскільки вона дає змогу досить вагомо допомогти дитині. Пройшла в Києві курси, заповнила анкету, і мені підібрали 14-річну дівчинку Вероніку. З нею займаємось трохи більше року. Кожної неділі приїжджаю до неї в гості, ми займаємось підготовкою до уроків. Минулого року вона хотіла вступати з 9-го класу в коледж, тож ми приїжджали разом з чоловіком і готували її. Пізніше з'їздили всі разом у Карпати, де дуже звикли один до одного й почали більше спілкуватись, – говорить наставниця Марина Поспєлова.

Фото надана Мариною Поспєловою