Історія з чотирилапим має хепі-енд завдяки викладачці і волонтерці Світлані Казьмірук

Чорного песика з перебитими задніми лапами, який жив біля ринку, знає чи не весь Бар. Собака не міг нормально пересуватися. Його задні лапи волочилися по асфальту і були стесані до м'яса. Ніхто з місцевих не знає, що саме сталось з твариною. Люди кажуть, можливо чотирилапий потрапив під колеса автівки або ж став жертвою жорстокості.

Сьогодні пес Черниш, саме так його назвала його нова родина, чи не найщасливіший на світі. В нього є шанс на щасливе собаче майбутнє. Чотирилапого підібрала місцева волонтерка викладачка Барського коледжу будівництва і транспорту Світлана Казьмірук, повідомляє Vlasno.info.

Жінка розповідає, що чула про скалічену знедолену тварину від людей, але на очі вона ніколи їй не потрапляла.

– Два тижні тому подруга мені каже, подивись для твого гуртожитку вже є мешканець, – пригадує Світлана Олександрівна першу зустріч зі своїм новим чотирилапим другом. – Це вона так притулок для собак називає, який ми плануємо створити у нашому місті. Вже й світло туди проводимо... Виявляється, собака сам прийшов до нашого двору.

Жінка розповідає, що одразу взялась за його лікування.

– Його задні лапи зовсім неробочі, – зауважує Світлана Казьмірук. – Скоріш за все, у нього пошкоджений ще й нижній хребець біля хвоста. Я попросила чоловіка зробити для Черниша спеціальний інвалідний візок, за допомогою якого він матиме змогу рухатися.

фото зі сторінки спільноти "Актив Бар" у соцмережі Facebook

Спочатку прилаштували колеса від дитячого візочка. Однак вони не підійшли. До пошуків комплектуючих долучилися інші барчани. Врешті-решт підібрали колеса потрібного розміру, візок зібрали.

– Коли йдемо з Чернишом гуляти, він аж підстрибує від задоволення, – розповідає Світлана Казьмірук.

Наразі чотирилапий може самостійно рухатися. Задні лапи песика замінює конструкція. Однак рани на ногах погано загоюються. Бідолаха потребуватиме постійного догляду людини.

Тимчасовою оселею Черниша став кузов вантажної машини. Проте невдовзі у дворі гуртожитка, де живе родина, для нього зведуть вольєр.
Світлана Олександрівна розповідає, що це не перша собака, яку вона приютила.

– Я всю дорогу підбираю бездомних, – каже вона. – Я виросла з тваринами і люблю їх, мабуть, більше, ніж людей. З 2014 року їжджу в зону АТО, займаюсь волонтерством. Лише приїхали у населений пункт, вийшли з машини, всі собаки, коти – мої. Вони, мабуть, відчувають, що я їх люблю.

Нагадаємо, у Бару запроваджено програму регулювання чисельності безпритульних тварин.

Головне фото надане Світланою Казьмірук