На традиційні збори громадян люди у селах ходять неохоче, хіба що припече. А от мешканців Нової Греблі, схоже, припекло, бо на збори зібрався повен клуб людей, навіть сидячих місць на усіх не вистачило. На збори прийшли не тільки новогребельці, але й були мешканці сусідніх сіл – Кіровки, Дружного. Окрім традиційного звіту сільського голови люди зажадали включення в порядок денний зборів питання про стосунки місцевої громади з переселенцями з Автономної Республіки Крим.

В селі зріє напруга між місцевими мешканцями та переселенцями з Криму. Уже виникло навіть кілька бійок між місцевими хлопцями і кримськими татарами. А інцидент, що стався в ніч на 1 березня, викликав бурхливу реакцію у мешканців села.

Тоді постраждав 23-річний мешканець Дружного Дмитро Лабунець. Хлопець зазнав черепно-мозкової травми. Він опинився на лікарняному ліжку, внаслідок травми не відчуває запахів і смаку. Хто наніс тілесні ушкодження юнакові достеменно не відомо. Місцеві жителі кажуть, що це зробили кримські татари. Представники кримських татар не заперечують самого факту інциденту і невеликих конфліктів до цього, але запевняють, що вони нікого не били. У міліції встановлюють осіб, причетних до побиття, з'ясовують обставини та причини інциденту і кажуть, що достеменно невідомо хто саме завдав ушкоджень потерпілому. Дехто вважає, що подібних травм потиличної частини черепа зазнають люди у стані алкогольного сп'яніння. Доки триває слідство однозначно про щось говорити зарання.

Можна ствердно говорити лише про загострення стосунків між громадою та переселенцями. І збори це підтвердили. На них звучали голоси навіть про виселення кримських татар. Ось лише характерний епізод. Директор школи Віра Лавренюк говорить про необхідність створення ініціативної групи з мешканців села, аби визначити як поводити себе переселенцям у громаді. ЇЇ перебиває місцевий мешканець і різко додає: "Не як себе вести, а як їх виселити звідси".

На зборах врешті-решт таки створили ініціативну групу з мешканців громади, яка має вести діалог з переселенцями, шукати компроміси для спільного проживання.

Видається, що пошук цих компромісів дещо запізнився. Днями громадська ініціатива "КримSOS" презентувала результати масштабного 5-місячного дослідження, завданням якого було дослідити стосунки між місцевими громадами і переселенцями. У цілому, за весь час конфлікту ставлення до внутрішньо переміщених осіб погіршилось. Кримських татар же сприймають переважно позитивно. Винятком, на жаль, стала громада Нової Греблі, де оселилися представники релігійної течії кримських татар. В селі до кримських татар, за даними моніторингу, до 60% - негативне ставлення.

Бійки і загострення стосунків між місцевими мешканцями і переселенцями – це наслідки. А причина видається у тому, що з самого початку, відколи кримські татари з'явилися у Новій Греблі, не було налагоджено соціальної комунікації. Ніхто не цікавився думкою громади стосовно переселенців. Ніхто не пояснював громаді яка саме категорія переселенців житиме у селі. Сільському голові на зборах не раз дорікали чому таких зборів він не зібрав, коли ухвалювалося рішення про приїзд переселенців, чому ніхто не пояснив хто їде в село.

Виявилося, що в Нову Греблю приїхали доволі замкнута релігійна громада, ще й мусульманська, зі своїми правилами і традиціями. Самі переселенці не називають до якої течії ісламу вони належать, кажуть, що вони суніти. Однак експерти заявляють, що в Нову Греблю приїхали салафіти – представники фундаменталістського, ультра-консервативного руху в ісламі.

Місцевим мешканцям було у дивовижу, що переселенці моляться по кілька разів на день, що їх жінки закривають обличчя, не працюють біля землі, що для переселенців посадили картоплю, а її нікому обробляти. І ще багато чого здалося дивним і новим. У подільському селі зустрілися ментально різні громади, різні релігії, різні традиції.

Великого прагнення інтегруватися у громаду, видно, не було і у переселенців. От і на останніх зборах мешканців громади нікого з переселенців не було ,що також викликало обурення мешканців села.

Можливо ситуацію пом'якшить створення переговорної групи. Переселенцям також необхідно зважати на ті правила і традиції, що існують у селі. Головне, аби обидві сторони бажали діалогу, бажали шукати шляхи до порозуміння та мирного співжиття.