Подавати у суд на своїх роботодавців — дирекцію санаторію Поділля у Хмільнику —має намір житель села Стара Гута Хмільницького району Анатолій Мусіровський. 17 червня на засіданні профкому керівництво отримало згоду на його звільнення за прогули 15-16 червня згідно п.4 статті 40 КЗпП України.

Анатолій Мусіровський працював у санаторії машиністом котельні протягом 26 років. 12 червня, коли чоловік перебував у відпустці, керівник котельні викликав його до санаторію та повідомив, що його переводять тимчасово на місяць на посаду тракториста у автогосподарство санаторію.

— Я відмовився, оскільки трактористом ніколи не працював і прав у мене немає, — пояснює чоловік. — До того ж, у котельні я працював добу через дві і отримував тисячу триста гривень. А в автопарк треба ходити кожного дня і зарплата там — тисяча гривень. Навіть якби я підходив за кваліфікацією, такі умови — суттєве погіршення умов праці. За законом так переводити мене можуть лише із моєї згоди. А я на це не згоден.

Більше того: чоловік впевнений: його мають намір звільнити тому, що він "неугодний". Адже, протягом останнього року він добивається повернення частки майна санаторію, яке належало трудовому колективу, а у 2011 році було відчужене.

Дійсно, про це Анатолій Григорович розповідав кореспонденту "Vlasno.info" близько місяця тому. Журналістське розслідування ще триває, а працівника за "дивним" збігом обставин уже хочуть звільнити.

— Приїхали журналісти і я їм розповів, що у санаторії робиться повний "безпрєдєл": не виплачують зарплату, у працівників забрали право на частку майна санаторію. І буквально через тиждень почалися "наїзди": що це там якийсь машиніст буде ставити палиці в колеса.

Анатолій Григорович розповідає, що на засіданні профкому зранку було лише три голоси "за" звільнення. А через дві години, коли збори відновили, було уже 10.

— Це явний тиск на людей, щоб голосували, як треба. Три дні я виходив на роботу, але начальник котельні сказав, що я тут не працюю і можу не приходити. Спеціально забрали журнал, щоб я не міг розписатися, що прийшов на роботу. Я думаю, що мене перевели, бо із гаража було б набагато простіше мене звільнити, навіть по статті.

Через "терни" до керівництва

Допомогти прояснити ситуацію та отримати відповіді від керівництва зголосились громадські активісти з Вінниці Юлія Грига та Анатолій Тобілко. А також керівник самооборони Хмільника Станіслав Найчук.

Щоправда, поспілкуватися із керівниками виявилось не так просто. Коли секретар повідомила по телефону, що із ними бажають поспілкуватися журналісти, із кабінету вийшла молода жінка, та представившись адміністратором, сказала, що сьогодні нас прийняти не зможуть. Мовляв, керівництво зайняте і часу нам приділити не зможе.

На численні прохання представитись, відповідала одне: "я адміністратор".
А на зауваження, що представники преси хотіли б отримати коментар керівника із приводу звільнення Анатолія Мусіровського, відповідь була лаконічною:

— Хотіть собі. Але людина працює і відмовляється від спілкування. У нас багато роботи. Для цього є суд. Якщо людина незгідна, вона має право до нього звернутись.

Як згодом виявилося, адміністратором є донька директора санаторію Анатолія Реп'яха Оксана. Жінка висловила впевненість, що журналістів і громадських активістів "замовили".

Ніхто нікого не звільняв

Набагато люб'язнішими виявились виконуючий обов'язки директора Олександр Реп'ях та менеджер санаторію Микола Жук. Так, Микола Васильович пояснив, що керівництво має право переводити своїх працівників тимчасово на іншу посаду, якщо у цьому є виробнича необхідність. Що ж до Анатолія Мусіровського, то він іще не звільнений. Наказу про це немає і його ситуацію наразі розглядають.

— У нас в аварійному стані знаходиться спорткомплекс та безпосередньо сам басейн, — пояснив Микола Васильович. — У липні-серпні ми плануємо закрити його на ремонт. Ми звернулися до центру зайнятості, щоб нам надали слюсаря та тракториста, щоб ми могли підготувати свою техніку. За два місяці нам їх так і не надали. Терміни у нас підходять, ми повинні починати роботу. Ми подивилися, хто у нас із людей працював на цій посаді. І згідно статті 32 та 33 трудового кодексу України, ми можемо людину перевести терміном на один місяць на іншу посаду. Мова іде не про те, щоб керувати трактором, а лише полагодити його.

За словами менеджера, Анатолій Мусіровський після того, як його ознайомили із наказом про переведення, на роботу не вийшов і пояснень керівництву не надав.

— Згідно статті 40 Трудового кодексу, якщо людина протягом трьох годин не виходить на роботу, це зараховується як прогул. Уже на цій підставі ми можемо його звільнити. Але ми пішли іншим шляхом і винесли це питання на засідання профкому. Керівництво протягом місяця приймає рішення звільнити людину чи ні. На сьогоднішній день наказу про звільнення Анатолія Мусіровського ще немає. Але є щоденні доповідні керівництва автопарку, що людина не виходить на роботу. Прогули йдуть і далі.

Керівники санаторію і справді представили дві доповідні директора автогосподарства за 19 та 22 червня про те, що Анатолій Мусіровський не вийшов на роботу.

На запитання громадських активістів, чи можна врегулювати ситуацію по-мирному, Микола Вачильович відповів порівнянням:
— От ви — працівники, вам ваше керівництво поставило завдання. А ви берете і не виконуєте його без пояснень. Що б ваші керівники з вами зробили?

Мовою закону та документів

Проте, між словами менеджера та документами є певна невідповідність. У наказі від 12 червня чітко записано: "Мусіровського Анатолія Григоровича — машиніста котельні перевести трактористом терміном на 1 місяць...". 

А згідно із статтею 33 Трудового кодексу, перевести працівника без його згоди на інше місце роботи можна лише "для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей".

Проте, вочевидь, ці статті закону кожен трактує по-різному. Керівництво вбачає у них можливість перевести працівника на інше місце роботи. А профком — навпаки — неможливість такого вчинку.

— Ми ці закони пропрацювали кілька разів у всіх варіантах і побачили, що вони не підходять ні в якому разі, — розповідає керівник профкому Олександр Ткач. —Звернулися до юристів у Хмільнику. Так вони нас підняли на сміх, коли почули. Юридично це неправильно. Звільняти чоловіка дирекція права не мала. Коли завідувач кадрами на зборах цитувала закон, вона не дочитувала ті чи інші абзаци. Я попросив у неї книжку і кажу: це ж закони 1971 року, а є сучасні і вони, мабуть, трохи змінені. Чесно кажучи, я не хотів навіть ставити це питання на голосування, бо воно неправильне. Але, на моє здивування, члени профкому проголосували за звільнення. Анатолій Григорович дуже "незручна" людина для керівництва. Любить правду казати в очі.

Громадські активісти висловили сподівання, що ситуацію все-таки вдасться врегулювати мирним шляхом. А от позиція адміністратора, м'яко кажучи, їх здивувала.

— Сторони мають сісти за стіл переговорів, бо наочною є невідповідність, — зауважив Анатолій Тобілко. — Менеджер говорив про посаду механіка, а у наказі — посада тракториста. Думаю, цю ситуацію можна залагодити, не звертаючись до суду. Віримо, що можливо знайти компромісне рішення, яке задовольнить обидві сторони. Здивувала позиція людини, яка представилась адміністратором та її безпідставні звинувачення. Жаль, що на посаді адміністратора знаходиться людина, яка не вміє спілкуватися.

— Дуже сумно, що адміністратором працює людина, яка не може навіть представитися та не вміє спілкуватися, — погодилась із колегою Юлія Грига. Можливо, цей конфлікт із працівником тому і виник, що дирекція не вміє їх вислухати. Якщо чоловіки сядуть та між собою домовляться, то, можливо, працівника вдасться залишити на роботі. Наш візит був спрямований на те, щоб вирішити питання мирно. Дуже хотілося б, щоб так і сталося.

У свою чергу Станіслав Найчук висловив готовність допомагати працівникові і надалі.
— Ми стоїмо на стражі законності, тому не могли не відреагувати на дану ситуацію. І готові й надалі відстоювати інтереси Анатолія Григоровича, як і інших наших земляків.

Vlasno.info обов'язково прослідкує за розвитком ситуації.