Вінницькі медійники разом із народними депутатами України, медиками, посадовцями та представниками страхових компаній у професійному колі обговорили проблеми і ризики, які виникають у журналістів у зв'язку зі змінами умов, в яких їм доводиться працювати.

Як зазначила голова правління ГО «СПІНОЗА» Наталія Журбенко, за останні п'ять років соціальний захист та умови праці журналістів суттєво погіршились, а в професії з'явилися додаткові ризики. Ці зміни зачепили чималу професійну спільноту, адже, за даними Національної спілки журналістів України, у вітчизняних ЗМІ працюють понад 20 тисяч журналістів. Насправді їх більше, позаяк дана статистика не охоплює фрілансерів та численних працівників ЗМІ, вимушених погоджуватись на роботу без офіційного працевлаштування. І лише незначна частка медійників має належний соціальний захист, отримує від роботодавця гарантії захисту свого життя і здоров'я.

За словами заступника голови правління ГО «СПІНОЗА» Антоніни Мніх, наразі ця проблема набула неабиякої актуальності, адже журналістам пропонується працювати і під час перманентних громадянський конфліктів, і на передовій у зоні зіткнення, що робить «лицарів пера» об'єктами нападу, які належно не розслідуються. За даними Інституту масової інформації, у світі лише 1 з 10 злочинів, скоєних проти журналістів, розслідується належним чином, а в Україні за 2015 рік передано до суду усього 8 справ, пов'язаних із ними. Тим часом під час Євромайдану в Україні постраждали більше 300 журналістів, а вже у січні жовтні 2015 року побиття зазнали 52. З початку АТО у полоні бойовиків побували 40 журналістів, у 2014 році там загинули репортерів і ще кілька – цьогоріч.

Окрім того, журналісти зазнають не тільки травм, а й специфічних хвороб, пов'язаних з професійною діяльністю. Найбільш поширені «журналістські хвороби» – порушення опорно-рухового апарату, що часто призводить до інвалідності. На цьому наголосили фахівці – Ірина Кисельова, заступник головного лікаря експертизи тимчасової непрацездатності, позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради та лікар-ортопед, керівник Центру кінезітерапії Андрій Карпович.

Утім, ані компенсація з боку держави за професійні ризики, ані належна реабілітація через втрату працездатності, яку б мали гарантувати роботодавці, належним чином у чинному законодавстві не передбачена.

З відсутністю дієвих законодавчих механізмів захищеності саме журналістської спільноти погоджується і народний депутат України Сергій Кудлаєнко.

– На питання, чи полегшують законодавці життя журналістів на превеликий жаль мушу констатувати: ні. Я ваш партнер і готовий допомагати, якщо ми напрацюємо спільно конкретні пропозиції щодо відповідних законів. Але ми повинні розуміти, що відповідальність має бути як на центральному рівні, що передбачає закон, так і з боку ваших керівників, які повинні відповідати за своїх працівників, – зазначив нардеп.

Одним зі способів поліпшити становище журналістів могло б стати законодавчо передбачене обов'язкове страхування життя і здоров'я журналістів їх роботодавцями. Наразі ж ситуацію могла б змінити співпраця редакцій з місцевими страховиками.

Чи ж є вихід і приклади ефективного соціального захисту журналістів, особливо фріланесерів та тих, хто працює у статусі приватних підприємців? Принаймні, вони можуть скористатися перевагами, які надає в разі настання тимчасової втрати працездатності Фонд соціального страхування, – вже звичними нам лікарняними. Задля цього варто вдатися до добровільної сплати відповідних відрахувань, як це зробила очільниця «Вінницького прес-клубу» Наталя Болховська. Наразі це єдиний приклад, коли журналіст Вінниччини в такий спосіб свідомо подбав про нівелювання ризиків і скористався можливостями, які надає задля цього держава.

Отож, вінницьким медійникам, особливо з огляду на набуття чинності нового Трудового Кодексу, який, за оцінками незалежних профспілкових експертів, звужує соцзахист працівників, варто більш активно дбати про захист своїх інтересів.

Наразі ж учасники «круглого столу» розробили «канву» звернення до народних обранців від регіону з побажаннями стосовно покращення умов праці журналістів, а саме, в питанні захисту їх життя і здоров'я, та підвищення відповідальності роботодавців за мінімізацію ризиків у їх професійній діяльності. Доповнити його своїми законодавчими ініціативами можуть усі журналісти Вінниччини, передавши їх до ГО «СПІНОЗА»:

телефоном (096) 565 35-31, на е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
повідомленням у мережі Facebook https://www.facebook.com/natalia.zhurbenko
(контактна особа: Наталія Журбенко)