Буремний 2014-й залишив слід у житті кожного вінничанина. Карколомні зміни суспільно-політичної ситуації відобразились й на нашому лексиконі. З'явилось безліч нових слів, які раніше мали інше значення або ж не вживались взагалі.

Пропонуємо нашим читачам деякі зі словотворень минулого року.


1. «Небесна Сотня»

Понад сотні вбитих у грудні 2013 – лютому 2014 учасників Майдану назвали "Небесною Сотнею". 21 лютого прощались із «Небесною Сотнею», де в жалобних промовах вперше і прозвучало це поняття. Воно народилося у серці Майдану і вкоренилося надовго.

Починаючи з лютого 2014 року у різних населених пунктах України з'явилося близько 30 вулиць і площ, названих на честь Героїв Небесної Сотні. Вінниця – не виняток, площу Театральну за рішенням Вінницької міської ради 27 лютого було перейменовано на Майдан Небесної Сотні. Вінницькі активісти не полишають надії перейменувати ще й одну з вулиць на честь Героїв Небесної Сотні – нею має стати вулиця Козицького, названа на честь радянського партійного діяча.

26 червня 2014 року Президентом України Петром Порошенком ухвалено рішення щодо створення Ордену Героїв Небесної Сотні. Це відзнака для осіб, що виявили неабиякий патріотизм та мужність не тільки під час Революції Гідності, а й під час інших подій, що пов'язані із захистом незалежності чи цілісності України.

Гімном «Небесної Сотні» прийнято вважати жалобну пісню «Плине кача».

2. Анексія Криму, "зелені чоловічки"', "Київська хунта", переселенці

Революція Гідності налякала проросійськи налаштованих громадян. У Криму заговорили про незаконне захоплення влади, "Київську хунту" та бажання перейти під юрисдикцію Росії. 27 лютого на півострові з'явились перші "зелені чоловічки". Відтоді відбувалось «тихе» захоплення української території. Завдяки незаконно проведеному референдуму, самопроголошені лідери Криму заявили про зміну влади. Український Уряд подав до Європейського суду з прав людини на компенсацію у 1,2 трильйона доларів за анексію наших територій Росією. Кажуть, що повернути Крим вдасться не раніше 2016 року. Деякі експерти впевнені, що до цього часу Росія почне розпадатись, і Україна зможе відновити свої історичні землі, що включають Кубань, частину Ростовської, Воронезької та інших областей.


Українці, які не погоджувались жити на Російській території та отримувати російські паспорти, переселялись на материк. Українці допомагали їм житлом, продуктами, речами. Те саме пізніше відбувалось з переселенцями зі Сходу. Досі у переселенців залишається багато проблем із житлом та роботою. На Вінниччині мешкає більше 6 тисяч переселенців зі Сходу та близько тисячі переселенців з Криму.


3. Путін-х***о

Спочатку приспівка футбольних фанатів, а згодом народна пісня України – «Пісня про Путіна». Історія цього хіта тягнеться ще з серпня 2013 року, коли вболівальники «Металіста» склали пісню про екс-президента ФФУ Григорія Суркіса, якого по-справжньому недолюблювали. Ця нескладна пісня звучала приблизно так: «Суркіс-х***о ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла», мелодія всім відома. Отже, такі події як російська інтервенція на територію України відредагували слова улюбленої пісні самі ж ультраси. І вже 30 березня 2014 року на спільній ході фани «Металіста» і «Шахтаря» виконали пісню в тому варіанті, який ми знаємо тепер. 4 квітня перший ролик з назвою «Інцидент на параді в Москві Путін х***о Хіт літа 2014 року» з'явився на сервісі YouТube, після того з'являлося ще багато схожих роликів з накладеним відеорядом, кількість переглядів найпопулярнішого перевищило один мільйон.

Згодом хіт «Пісня про Путіна» справді переріс у розряд «народної пісні», її знає кожен українець. Пісню виконують не тільки артисти, а й політики. Зокрема, 17 травня у Івано-Франківську лідер Радикальної партії України Олег Ляшко публічно заспівав «Путін-х***о», а 14 червня біля російського посольства у Києві ми почули відомий хіт вже у виконанні міністра закордонних справ України Андрія Дещиці. Відразу ж цей випадок увійшов у підручники дипломатії.

До сьогодні цей вираз є дуже актуальним, зокрема з'явилося безліч його варіацій на всі смаки: «Putin Hello!», «Хутін Пуйло», «Хутін Пуй», П卐ТЛЕР Х☭ЙЛО, ПТН ПНХ. Важливим є те, що така актуальність «Пісні про Путіна» або виразу «Путін-х***о» є не виключно українським феноменом, ініціативу підхопив увесь світ. Іноземна преса, виконавці та політики вживають цей вираз, чим висловлюють свою підтримку та вдячність українцям за їхню мужність.

4. ДНР, ЛНР

Донецька та Луганська народні республіки, сепаратистські об'єднання на Донбасі. Генеральною прокуратурою України кваліфікуються все ж як терористичні організації.

Моду на «народні республіки» започаткував Донецьк. Ще 6 грудня 2005 року в Донецьку було створено міську організацію «Донецька республіка», а 9 грудня створили і обласну організацію з однойменною назвою. За часи президентства Віктора Ющенка сепаратистські рухи на Донеччині затихли, чекаючи потрібної миті.

Тож, у 2013-2014 роках знову набули популярності через жителів Донбасу. Сепаратистам вдалося оголосити суверенітет Донецької народної республіки 7 квітня 2014 року, слідом за нею 27 квітня була створена й Луганська народна республіка. Ці республіки не визнали у світі, підтримує їх тільки Росія.

5. Зона АТО

У повсякденний вжиток українців увійшло з 14 квітня 2014 року, коли і розпочалась антитерористична операція. Згідно із законом України «Про боротьбу з тероризмом», АТО – це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Про рішення. розпочати АТО Олександр Турчинов, на той час в.о. президента України, повідомив ще 13 квітня. Причиною створення зони АТО в Україні є те, що українська влада не хотіла повторювати кримський сценарій і просто віддати ворогу східні території.

Залишається тільки сподіватися, що так само швидко, як поняття «зона АТО» з'явилося у повсякденні українців, так само воно з повсякденного ужитку і вийде. Українці давно перестали називати події на Сході антитерористичною операцією. В народі частіше чути «війна», «бойові дії».

6. Блокпости, "Гради", бронежилети

Антитерористична операція супроводжувалась появою незліченої кількості понять та предметів, про які раніше пересічні громадяни й уявлення не мали. Звичайні люди почали розрізняти відмінності БТРу та БРДМу, різних видів зброї та військової амуніції. Можна говорити, що українці торік пройшли урок мілітарізаціі. Найбільше випробувань випало на мешканців Сходу, які тепер можуть за звуком вибухів визначати, був це міномет чи зенітна установка.

Блокпости вперше утворились після анексії Криму. Згодом розповсюдились по всій території зони АТО. Планувалось, що це будуть пости охорони між двома воюючими сторонами, де будуть перевірятись документи та вантажі. Пізніше, при постійних обстрілах блокпостів, вони перетворились у незалежну бойову одиницю.

Установку залпового вогню "Град" в зоні АТО вперше застосували при обстрілі Зеленопілля Луганської області 10 липня. Це найпотужніша зброя з дальністю ураження 40 кілометрів. Є на озброєнні в Російській Федерації. Але росіяни постійно заперечували свою причетність до використання "Градів".

Про бронежилети в мирний час згадували тільки у зв'язку з охоронними фірмами. У 2014-му чи не кожен вінничан стикався з бронежилетами. Або шукав його для своїх знайомих чи близьких, або ж долучився до збору коштів на бронежилети для вояків у зоні АТО. Звичайні громадяни почали розрізняти якість бронежилетів. Навіть діти знали, що найкраще купувати "броніки" 4-го, 5-го, 6-го ступенів захисту.

7. Волонтери

Збирали кошти на бронежилети і допомогу армії саме волонтери. Завдяки копіткій роботі волонтерів військові мають усе - від гігієнічних засобів і їжі до верхнього одягу та тепловізорів. Волонтерський рух в Україні набуів великого розмаху та іншого значення. Тепер волонтерство не просто добровільна допомога людям, а життєво необхідне забезпечення бійців у зоні АТО. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк подякував якось під час прес-конференції волонтерам за їх героїчну роботу та зазначив, що й держава не стоїть осторонь - займається постачанням зброї та бронетехники. Мабуть, Яценюк забув, що на початку дій у зоні АТО вже ходив анекдот про те, що волонтери невдовзі й зброю купуватимуть. І зупиняє їх тільки одне. - Закон? - Ні, тендери.

8. Санкції, сепаратисти

Їх застосовують Європа та США по відношенні до Росії як реакцію на анексію Криму та підтримку сепаратистів на Сході України. В Україні санкції сприймають як політичні торги, а не реальну підтримку.
Основне значення сепаратизму теж змінилось. Тепер українці ставлять знак рівняння між сепаратистами та бойовиками. Тому громадські активісти, які прийняли участь у "захопленні" приміщення Вінницької ОДА 6 грудня, дуже образились, коли їх назвали сепаратистами. Адже більшість з них приймали участь у Революції Гідності, а деякі воювали в зоні АТО.

9. Кіборги

Термін, що запровадили Манфред Клайнс і Натан Клин у 1960 році, маючи на увазі розширення можливостей людини для виживання поза Землею. В Україні цей термін набув поширення у зоні АТО. Так почали називати українських вояків — захисників донецького аеропорту під час війни на сході України.

З вересня 2014 року у ЗМІ та соціальних мережах поширюється термін «кіборги». Подейкують, що вперше цей термін вжили вороги, розмову по рації яких підслухали українці. Причиною такого прізвиська стало те, що солдати тримали аеропорт, воювали в його розбомблених залишках, де немає ні одного живого місця, де немає умов для існування. Сепаратисти просто не розуміли, як можливо там виживати, та ще й час від часу давати їм прочухана.

10. Ватники, укропи

Вираз, який виник у соціальних мережах, а згодом увійшов до загальновживаних слів. Вперше опублікований у соціальній мережі «Вконтакте» в одній з груп 9 вересня 2011 року. Картинка дуже сподобалася користувачам і згодом було створено окрему групу для жартів про ватників. У 2012 році ватник став популярний і на інших ресурсах. Ватнік – це людина з радянською ментальністю, яка не розуміє для чого існує Україна, любить тоталітарну владу (Сталіна на вас немає), ненавидить США і взагалі все іноземне.

У 2014 році поняття «ватнік» стало більш розповсюдженим серед українців у зв'язку із порушенням Росії територіальної цілісності України. Це поняття також стало поширеним серед зірок та політиків.


Як аналог «ватнику» пізніше з'явилось поняття «вишиватнік» - псевдопатріот України, що не має власної думки, але сліпо підтримує все, що каже влада.

Натомість, росіяни теж придумали прізвиська для українців, що мають активну громадську позицію – «укропи». Вперше це поняття з'явилося в соціальних мережах, де можна знайти ще багато образливих прізвищ як на українців, так і на росіян. Але українці перетворили прізвисько у символ. Художник Андрій Ярмоленко каже, що укроп ¬– суцвіття, яке відлякує колорадського жука. Цей київський майстер почав виготовляти шеврони з написами «Укроп». Та і в прізвиську «укри», від якого і походить поняття «укроп», українці теж нічого поганого не бачать.