У серпні цього року ціни на автозаправках почали різко зростати. За два місяці ціна за літр пального виросла майже на 3 гривні. У жовтні відбулася низка акцій протесту з вимогами до держави вплинути на ціни, знизивши акцизи на пальне, інформує Vlasno.info.

Експерти паливного ринку та Антимонопольний комітет стверджують, що зростання цін обумовлене виключно об'єктивними факторами – зростанням ціни на нафту і падінням курсу гривні. Контролювати ціни, які встановлюють оператори ринку, держава може (і контролює) лише з точки зору дотримання норм доброчесної конкуренції. Зниження акцизів, як того вимагали протестувальники, або ж регуляція цін «вручну» не є адекватним рішенням – ці кроки знизять ціну, але створять інші проблеми.

Водночас, є сенс піднімати питання, чому в Україні акцизний податок на пальне «прив'язаний» до іноземної валюти. А особливо – чому якість пального, яке ми купуємо, фактично ніхто не контролює, та як боротися із «сірим» ринком нафтопродуктів.

1. Чому так різко зросла ціна на пальне?

Експерти одностайно погоджуються, що причиною стали 1) зростання цін на нафту на світовому ринку – що відобразилося на цінах на пальне не лише в Україні; 2) сезонне зниження курсу гривні відносно долара і євро, до яких «прив'язана» і ціна продукту, який ми імпортуємо, і акцизний податок, який за нього потрібно сплатити.

«Найбільший пік зростання ціни на нафту був у нас десь на початку жовтня – це 13,5% від того рівня, який був до зростання цін. Якщо ми кажемо про зростання цін на дизельне пальне, то це зростання має місце, пік його рівня – це 10,5% на сьогоднішній день. На бензини дещо менше – це близько 8%. [...] Якщо ми навіть дивимося на наших сусідів, які є виробниками і поставщиками основними нафтопродуктів, тобто Росію, то там також є тенденція до різкого зростання ціни на світові нафтопродукти», - сказав Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

«Коли стоїть запитання, чому зростають ціни на пальне – тут треба в першу чергу дивитися на два основні фактори. Те, що вже було зазначено, - це ціни на нафту, світові. І друге, не менш важливе (а в реаліях України, напевно, ще й найбільш важливе і впливове) – це курс гривні до іноземних валют. Фактично, маючи ситуацію, коли близько 80% нафтопродуктів в Україні – це імпорт, ми маємо пряму кореляцію ціни до іноземної валюти, за яку ми, по-перше, а) купуємо цей продукт, б) до якої прив'язаний акциз на те саме пальне.

Тому, фактично, коли було питання, чому ціни на нафту падають, а ціни на пальне в Україні зростають, то треба дивитися в тому числі на курс гривні до долара або до євро. Фактично якщо перевести нинішні ціни на пальне в доларовий еквівалент, ми можемо подивитися, що вони практично не зростали, а то й зменшувалися», - повідомив Тарас Ткачук, старший експерт з економічних питань, DixiGroup.

«На сьогодні у нас на ринку склалася така ситуація, що він став найбільш незахищеним, порівняно з минулими роками, коли працювали наші заводи. Хоча сировина завозилася за імпортом, але все ж таки якийсь буфер був, і лаг на два тижні погладжував вплив зовнішніх факторів. На сьогодні ми залишилися без захисту від зовнішніх ринків», - зазначила Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Чи є підстави вважати, що ціни виросли внаслідок змови операторів ринку?

«В принципі, на сьогодні диспропорції між зростанням цін на нафту і зростанням цін на роздрібному ринку світових нафтопродуктів, цієї різниці в принципі немає, по великому рахунку. [...] У нас є зараз справа в стані розслідування, а саме за ознаками схожих антиконкурентних дій на роздрібному ринку світових нафтопродуктів. Учасниками цієї справи є компанії, які належать до групи WOG, OKKO та Socar. Казати, що конкретно в цей період [останні 2 місяці – прим. УКМЦ] мають місце такі ж самі схожі дії, все ж було б поки що передчасно. Звичайно, ми досліджуємо ситуацію і передбачено до цих трьох учасників ринку уважно. Не виключаємо ми можливості, що при аналізі тих цифрових даних, які ми отримуємо, у нас будуть можливі підстави для розгляду цих дій як узгоджених. Проте казати, що зараз масове зростання цін на ринку, яке має місце, є причиною якихось антиконкурентних узгоджених дій, я казав би, передчасно», - сказав Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

Чому у нас ціни так швидко ростуть разом з ціною на нафту, а знижуються повільно?

«Це світова тенденція, вона досліджена і в науці відповідній антимонопольного права, а саме – так званий ефект rockets and feathers, тобто «ракети і пір'їни». Тобто, коли йде поштовх – як ракета злітає ціна, а коли цей поштовх перестає мати місце, тоді ціна дуже повільно падає. Справа в тому, що це світова тенденція, це не лише наш винахід український, ми собі лаври ці не можемо застосувати. І хотів би сказати про те, що дійсно цей ефект має місце, і не завжди, можливо, є економічна складова в цьому ефекті», - пояснив Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

2.Чи може держава впливати на ціну? Чи можливо пом'якшити дію зовнішніх факторів, які її визначають?

В умовах ринкової економіки, ціну встановлює ринок. Держава може лише здійснювати моніторинг цін та стежити, щоб оператори ринку дотримувалися правил конкуренції, зокрема – щоб заправні станції не встановили вищу ціну синхронно, за домовленістю між собою. Це сфера відповідальності Антимонопольного комітету.

Відстежувати ситуацію з цінами по регіонах мало би Міністерство економічного розвитку і торгівлі, проте після ліквідації Державної цінової інспекції спеціального органу, який би займався моніторингом, при МЕРТ немає. Частково ці функції виконує державне підприємство «Держзовнішінформ» (ДЗІ) − інформаційно-аналітичний центр з досліджень зовнішніх та внутрішніх ринків товарів і послуг.

«Ми досліджуємо ринок з позиції можливих порушень законодавства по захисту економічної конкуренції. В чому вони можливі? Це, безумовно, і антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним становищем, недобросовісна конкуренція.

Якщо конкретний гравець ринку, наприклад, підняв ціни сам по собі хоч до 20 гривень, хоч до 50, у наших реаліях, він собі підняв ціни - ми до цього не маємо ніякого відношення. Якщо в нього потім не буде прибутку, тому що ніхто в нього не буде купувати, - це буде його проблема. Тому ми якраз по захисту конкуренції діємо в напрямі, якщо є узгоджені дії, коли суб'єкти ринку змовилися і підняли ціни на вищий рівень без достатніх для цього економічних чинників, і у споживача немає можливості замінити їхній продукт іншим. Оце тоді вже наша компетенція. Або кілька суб'єктів ринку діють повністю узгоджено, повністю тотожно один до одного», - зазначив Валерій Полюхович, державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

«Питаннями цінової політики у нас основні повноваження – це Мінекономрозвитку. Проте там виникли певні труднощі, оскільки раніше була Державна цінова інспекція, яка кожного дня моніторила ціни по всій країні, по регіонах і надавала таку інформацію щоденно.

На сьогодні Державної цінової інспекції при Мінекономрозвитку немає, і Мінекономрозвитку позбавлене такої можливості бачити ціни. Тому я не знаю навіть, як сказати, як їм виконувати свої обов'язки. «Держзовнішінформ» намагається. Але справа в тому, що для того щоб моніторити ціни, треба мати своїх представників по всіх регіонах, щоб кожного дня збирати таку інформацію. У «Держзовнішінформу» немає таких ресурсів людських», - сказала Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Чому б державі не заборонити піднімати ціни вище певного рівня?

«Регуляція цін – це, напевно, найжахливіше, що може бути, існувати взагалі в економіці. Тому що контролювати – так, держава повинна, і цим займається Антимонопольний комітет в тому числі. Регулювати ціни – ми маємо на прикладі «Нафтогазу», в якого регульована ціна для населення, можете подивитися, які втрати компанія несе через регульовану занижену ціну. Тому що коли ми говоримо про регуляцію, це, скоріш за все, заниження ціни на продукт. Чи потрібно це компаніям? Я думаю, що ні. Чи будуть заходити інвестори в такій ситуації в Україні? Я думаю, що також ні. Тому ціну має регулювати виключно ринок, і це нормальна світова практика, якщо ми не хочемо бути державою, яка йде якимось комуністичним шляхом»,- сказав Тарас Ткачук, старший експерт з економічних питань, DixiGroup.

«Державне регулювання – це поганий крок. Бувають випадки, коли він просто необхідний – це вже крайній випадок, у нас зараз не та ситуація, щоб його запроваджувати. Тому що воно за собою тягне дуже тяжкі наслідки, як виникнення дефіциту в окремих регіонах», - пояснила Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля.

«Є так званий Господарський кодекс, це закон України, там є 190-та стаття, яка визначає, що ціни в цьому сегменті ринку не контролюються державою. Тому тут правильно Тарас сказав, що контроль чи регулювання державою ціноутворення – це найгірше, що може бути. Але це вже ми проходили в 2004 році, коли прийшла Юлія Володимирівна. Вона пробувала в ручному режимі маніпулювати цінами, і це призвело до того, що ми ходили по місту з каністрами, ви пам'ятаєте. Тобто, ціна може бути низькою, тільки не буде чого за неї купити», - зазначив Леонід Косянчук, експерт паливного ринку.

А якщо знизити акцизи на пальне – як цього вимагали на акціях протесту?

Погана ідея, тому що акцизи на пальне – основне джерело надходжень до Дорожнього фонду. Від обсягів його наповнення залежить успіх цього проекту, обсяги ремонту і будівництва автошляхів. Але окремі аспекти оподаткування, можливо, варто переглянути. Зокрема, прив'язку до курсу валют.

«У нас в роздрібній ціні надзвичайно висока складова валютна, і завдячуючи тому, тут було вже сказано, що чомусь у нашій країні акцизний податок визначений в євро, у валюті, яка не має ходження в країні. [...] Я не знаю жодної країни, де би акцизний податок нараховувався у валюті сусідньої країни. Це тільки у нас. І якщо би все ж таки суб'єкти законодавчої ініціативи поміняли це відношення, якби акциз призначався у гривні, у нас не було б такої великої і швидкої залежності від забаганок Національного банку.

10 доларів на тонні в бензині – це десь 26 копійок на літрі, а 1 гривня на доларі – це від 80 до 90 копійок на літрі, в залежності від того, який ще буде крос-курс між доларом і євро. Бо у нас розмитнення йде за контрактовою ціною в доларах, потім перемножують на курс Національного банку до євро, потім на це все нагадують ПДВ, і маємо вхідну ціну. А потім дивуємося, звідки така ціна», - повідомив Леонід Косянчук, експерт паливного ринку.

Що держава все ж може зробити, щоб ринок був стабільнішим?

«На сьогодні, отак терміново, негайно, я чесно скажу – не знаю, що можна зробити, щоб одразу взяти і знизити ціни. На майбутнє – так. Зараз створюється і стратегічний резерв нафти і нафтопродуктів, не мінімальний запас, а стратегічний резерв, який буде, так би мовити, допомагати ринку за таких умов. Але це пройде ще не один рік. Ще тільки закон розробляє Держрезерв про стратегічні резерви. Оператори ринку зверталися, казали, що їм дуже і дуже заважає для нормальної конкуренції на ринку тіньовий ринок. Треба спрямувати зусилля на боротьбу з тіньовим ринком. До речі, зараз Міненерго розглянуло ситуацію, на Кабмін підготувало пропозиції, вони зараз знаходяться на підписі і будуть направлені сьогодні».», - сказала Світлана Коляденко-Лінецька, головний спеціаліст департаменту нафтогазового комплексу Міненерговугілля.

«[Потрібно] створити рівні умови для всіх гравців ринку, єдині для всіх. Також відслідковувати виконання тих законів, що у нас вже існують. У нас їх доволі, тільки проблема в тому, що їх ніхто не виконує. Сьогодні надзвичайною бідою ринку є сірий сегмент ринку, і там вже продажі досягають до 40 тисяч тонн на місяць. Це йде поза податками все і це йде "всіру".

Ми розуміємо, що сьогодні є дуже великі проблеми на дрібногуртовому сегменті, що неможливо продати якісне паливо за справедливою ціною, тому що всі звикли купувати якусь гидоту, яка до бензину не має жодного відношення чи має опосередковане відношення. Або купляти замість дизельного палива суміш реактивного палива з мастилом за нижчою ціною, але пропонувати потім у роздрібних мережах, на оцих наливайках підзаборних, нам оцю суміш гримучу як дизельне пальне. А потім споживачі мають проблеми і, відповідно, ремствують на якість палива у роздрібних мережах. Я завжди кажу при цьому: хлопці, не шукайте дешевого сиру, він таки буває в мишоловках, як відомо», - повідомив Леонід Косянчук, експерт паливного ринку.

3. Хто контролює якісь пального, яке ми купуємо?

За словами експертів, з часу ліквідації Держпродспоживстандарту функцій контролю якості не виконує фактично ніхто – ні на офіційних заправках, ні на «сірому» ринку, обсяги якого стрімко зростають. Ситуація поки ніяк не вирішується, хоча внаслідок відсутності органу потерпають і споживачі, і офіційні оператори ринку, і держава, яка недоотримує податки.

«На превеликий жаль, на сьогодні, з моменту ліквідації Держспоживстандарту, держава самоусунулася від контролю, хоча це є конституційний обов'язок держави – убезпечити нас від небезпечного чи неякісного продукту, починаючи від молока і закінчуючи бензином. На сьогодні того немає. Я знаю, що дуже довго створювався орган ринкового нагляду, потім ці функції передані, по контролю, в Департамент технічного регулювання Мінекономіки - нічого з цього не вийшло. Сьогодні там теж іде «футбол», передають ці функції. Там вже Держекоінспекція чи щось таке. Але там теж не розуміють, як це відбувається. По-перше, це коштує грошей. Контроль за якістю коштує грошей. Але про що ми кажемо, коли ми бачимо, що навіть рішенням судів узаконюється нелегальна діяльність, кримінальна діяльність нелегальних заправок, про що йде мова. Комусь це потрібно», - пояснив Леонід Косянчук, експерт паливного ринку.

Що робити автомобілістам, доки держава не створила механізм контролю якості пального?

«Тут треба закликати просто до пильності автомобілістів, щоб просто не вірили в чудеса - не буває дешеве хорошим. Тому тут, на жаль, держава кинула автомобіліста один на один з цією ситуацією, на це мінне поле. Але рецепт простий - довіряйте перевіреним брендам заправок, не міняйте місця цих заправок, не експериментуйте. Тому що дійсно ситуація дуже гнітюча », - підкреслив Сергій Куюн, експерт паливного ринку, директор української консалтингової компанії «А-95».

Читайте також: «Листівку» на лобовому склі можуть побачити вінницькі водії за неправильне паркування.

Фото: news.dtkt.ua, longread.uacrisis.org