«Декомунізаторський» закон підкріпили кримінальним кодексом

Громада вінниччини продовжує жваві дискусії навколо декомунізації в країні та регіоні. Окрім перейменування населених пунктів обговорюються і інші сторони цього важливого історичного процесу. Зокрема, суперечливими виглядають передбачені в «декомунізаційному пакеті» законів поправки до Кримінального кодексу України.

– До кримінального кодексу України, були внесені зміни, які передбачають покарання за виготовлення та поширення нацистської та комуністичної символіки або розповсюдження відповідних ідеологій строком до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, – повідомив юрист Борис Саюк. За подібні дії, вчинені групою осіб або повторно, передбачається покарання терміном від п'яти до десяти років позбавлення волі. Теж саме передбачається за злочин, вчинений посадовою особою або із застосуванням ЗМІ.

Уточнимо, що крім цього, законом передбачене покарання за використання «тоталітарної» символіки в якості сувенірної продукції, а також за публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України. Про доречність таких законодавчих ініціатив з правової точки зору ми поцікавилися у незалежного юриста Олексія Мусіровського.

– Цей закон є недосконали. У ньому не визначено чітко поняття «комуністична символіка». Зокрема, законодавець заборонив публічно використовувати державні символи радянського союзу, зокрема його окремих республік і окемі поєднання елементів гербу. Тобто, фактично зараз на Україні заборонено використовувати, наприклад, на рекламному оголошенні чи банері поєднання серпа, молота і рала. Тобто якщо приватний підприємець, який займається виготовленням сільськогосподарської продукції, розмістить на її упаковці поєднання колоса і плуга, він може бути звинуваченим у вчиненні кримінального злочину. Це ж стосується, наприклад, і морозива із зображенням ГОСТу радянського зразка. По-друге, Верховна Рада, максимально приділивши увагу тоталітарному режиму радянського союзу, значно менше — іншому: режиму Третього Рейху і нацистської Німеччини. Зокрема, заборонивши публічне використання гімну, прапору та гербу Націонал-Соціалістичної партії та фашистської Німеччини, але в законі не зазначається вичерпний перелік елементів такої символіки. Тому закон потребує доопрацювання, — зазначає юрист.   

Фото: panoptikon.org