У Вінниці відбулось урочисте вшанування захисників Донецького аеропорту, особового складу зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України «Дика Качка» та відзнака волонтерів пам'ятними нагородами. Захід відбувся в приміщенні Будинку офіцерів 25 січня.
– Під час заходу планувалось вручити 113 нагород нашим Кіборгам але, оскільки не всі вони змогли приїхати по різним причинам, то вручили трохи більше сорока, – говорить начальник прес-центру Повітряних Сил ЗС України, полковник Роман Юрчило. – Але ми можемо стовідсотково дати гарантію, що всі нагороди знайдуть своїх власників.
Окрім бійців також отримали нагороди 17 волонтерів, з них нагороджено від громадської організації «Всеукраїнська спілка Побратими України» 10 чоловік та від командування Повітряних Сил ще сім чоловік.

На фото: Нагороджений В'ячеслав Сироватко (по центру) (Фото Vlasno.info)
Валянки 47-го розміру та іллінецьке молоко у ДАПі
Серед нагороджених волонтерів були двоє з Іллінців, це Анатолій Снігир та В'ячеслав Сироватко. Одну з історій за їх участю розповів Vlasno.info голова ГО «Всеукраїнська спілка Побратими України» Роман Смішний:
– 16 грудня 2014 року наші позиції підпалили, та майже все наше спорядження, всі особисті речі згоріли, залишилося із одежі тільки те, у що ми були вдягнені. Нас було 19 чоловік, а згоріло вісім автоматів та одна снайперська гвинтівка, тобто у нас залишилось один автомат на двох. І після цього наші іллінецькі хлопці прорвалися в Піски. Я говорю «наші», тому що я сам також з Іллінців, але всі волонтери для мене також «наші хлопці»! І Слава тоді набрав мій номер телефону і сказав: «Смішний, я до тебе зараз приїду в аеропорт». Було приємно!

На фото: Зброя після пожежі (Фото Романа Смішного)
На той момент, як згадує Роман, в ДАПі було критично небезпечно, і волонтери туди просто не могли потрапити.
– Ніхто їх, звичайно, в аеропорт не пустив але вони тоді привезли і молоко наше іллінецьке, і валянки, і їжу, і одяг. Передають мені стьобані валянки, 47 розмір (зріст Романа 202 см – авт.) з оттакими галошами (показує руками розмір – авт.). І покійний Колюня, старшина 93-ї роти, кричить мені: «Смішний, тут тобі валянки приїхали!». Ото я тоді хлопцям передзвонив і дуже дякував, бо ні одежі запасної, ні взуття. Запам'яталось дуже. А ще оте іллінецьке молоко, двохсотграмові упаковки з написом: «Вінницька область, місто Іллінці». Я тоді всім показував. – каже Роман. – А ще не можу не згадати своєї землячки, Світлани Мухіної. Я як ішов на війну, вона з дівчатами мені під мій зріст пошила спальника, а потім ще форму підганяла, бо видали мені дуже малу, п'ятий розмір під мій зріст.
– І взагалі, якби не волонтери, ми б там і не втримались би там і дві неділі. Честь і хвала всім волонтерам, що допомагали і допомагають до сьогоднішнього дня хлопцям на передовій, – завершив свою розповідь Роман Вікторович.
"Замість однієї деталі замінили пів-автомобіля", – Анатолій Снігир
Анатолій Снігир також сказав декілька слів:
– Так по житті склалося, що і Ромку Смішного і Юрку Мамалигу я і моя родина підтримували з початку боїв в донецькому аеропорту. Не одні ми, звичайно. Все що їм потрібно було, ми купували та відсилали туди. Як раз після пожару того, про який розказував Ромка, в нього згорів весь одяг та взуття і ми замовляли спеціально для нього індивідуальний пошив бушлата та взуття, особливо проблема була із бєрцами. Такого розміру ніде не було, ми обходили всі базари та магазини. Замовили Ромі та Юрі аж у Львові індивідуальний пошив, – говорить Анатолій Снігир.

На фото: Іллінецькі волонтери перед відправкою, купленого і відремонтованого своїм коштом, УАЗа на передову (Фото Анатолія Снігира)
– А ще історія була, як Юрій Мамалига взимку був у відрядженні в Житомирі і приїхавши, КамАЗом в Іллінці, попросив мене влаштувати йому поміняти одну деталь. Я підійшов до директора ПП «Ремсільмаш», Вадима Стефко, і він погодився допомогти, вони тоді поміняли майже половину автомобіля, включаючи коробку передач. Все це, в принципі, безкоштовно. Ми тоді загрузили цей КамАЗ дошками і передали ще і ящик з медикаментами. Все тоді передавали: і буржуйки, і крупи, і макарони, і шкарпетки з трусами. І взагалі, що просили – те й купували та передавали.

На фото: Ремонт автомобіля на ТОВ "Ремсільмаш" (Фото Анатолія Снігира)
Анатолій Снігир зауважує, що досі їм, як волонтерам, прикро бачити і не можна зрозуміти таку річ: чому на сьогоднішній день на передовій не організовано навіть гаряче харчування бійцям.
– У Другу світову війну, всі пам'ятаємо, як кухарі на плечах, під кулями, ризикуючи життям таскали тормоски хлопцям на передову, а у нас сьогодні волонтери везуть цю саму їжу бійцям на нульові позиції. А держава сьогодні не може організувати гарячу їжу бійцям, – закінчує, з прикрістю в голосі, Анатолій.
"За сто метрів від машини падали "гради", – В'ячеслав Сироватко
Інший іллінчанин, В'ячеслав Сироватко розповідає:
– Мені дуже приємно, що про мене згадали. Такі відзнаки, що вручають військові, дають нам, волонтерам, натхнення на подальшу роботу. Є що показати дітям. У нас, взагалі не було на меті займатись волонтерством для того, щоб в майбутньому отримати якісь відзнаки або нагороди. Ми просто робили те, що від нас вимагала ситуація в той момент часу, для того щоб допомогти державі зберегти свою суверенність, – говорить В'ячеслав Сироватко.
– Ніколи не забуду ситуації, як снайпери по нас стріляли, як "гради" пролітали над автомобілями і падали за 100 метрів від нас, як, везучи ліс у Водяне, ми побачили дрона, що літав над нами, хлопці попередили, що потрібно ховатись бо зараз буде обстріл, потім передали по рації, що шум танка з аеропорту, тільки сказали – над авто почали пролітати снаряди. Стоїш і на тобі камуфляж тремтить, так низько пролітали снаряди. Перед нами було будинок розірвало. Були такі часи, що ми і по два рази на тиждень їздили на передову, – розказав про свої спогади В'ячеслав.

На фото: Бійці в ДАПі (Фото Романа Смішного)
Також до привітань приєдналися Завідувач сектору Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції у Вінницькій області Дмитрійчук Олег, заступник голови обласної ради Ігор Хміль, очільник ОДА Валерій Коровій та керуючий справами виконкому міської ради Сергій Чорнолуцький.
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter