Прифронтове життя на Донеччині: триває люстрація, чиновники будують фортифікаційне укріплення, відновлено трансляцію «5» каналу та «1+1»

Донецька область наразі має велике стратегічне значення для України. Саме цей регіон знаходиться на передовій у боротьбі за майбутнє держави, і велика частина відповідальності за результати цієї боротьби лежить на плечах місцевої влади. Про нюанси її роботи та проблеми Донецької ОДА, що зараз базується у Краматорську, розповів заступник голови Управління інформаційної політики області Ілля Суздалєв.

Перш за все він прояснив ситуацію навколо створення на базі облдержадміністрацій військово-цивільних адміністрацій. Ілля Суздалєв пояснив, що Військово-цивільна адміністрація не прийшла на зміну ОДА, просто змінився її статус. Він отримав нові функції та повноваження, пов'язані з проведенням АТО.

– При цьому посада губернатора зараз звучить так: голова облдержадміністрації, керівник військово – цивільної адміністрації. В той же час його заступники є заступниками губернатора, але не є заступниками голови ВЦА, у зв'язку з чим виникає очевидний юридичний парадокс, – розповідає Ілля Олександрович.

До того ж, за словами посадовця, не дивлячись на купу різних проблем, у регіоні, хоч і малими темпами, але все ж таки відбуваються люстраційні процеси. Чиновники вищої ланки, що підпадали під закон про очищення влади, добровільно звільнилися ще до його вступу у силу. Під гарячу люстраційну руку потрапили районні голови, на черзі більш дрібні чиновники. Проте, як і коли саме до них доберуться, поки що говорити зарано.

Працівники адміністрації задіяні на будівництві фортифікаційних споруд вздовж тимчасового «кордону». Кожен регіон України бере в цьому участь, у кожного є своя зона відповідальності. При цьому Донецька ОДА не тільки «обробляє» свій «клаптик» землі, а ще і створила цілий штаб, який координує будівництво. За словами пана Суздалєва, роботи мають бути завершені вже в травні.

Однією з найважливіших проблем регіону є проблема біженців, адже більшість з них, за статистикою, осіла саме на вільній території рідного регіону. Ілля Олександрович розповів, що на даний момент, їх біля 450 тисяч. Але з них не всі живуть за новими місцями реєстрації.

– Багато хто оформив довідки, соціальні виплати, і надалі живе на підконтрольних «ДНР» землях. Тож назвати реальну кількість переселених осіб доволі важко, – каже Ілля Суздалєв.

Аби дізнатися хоча б приблизні цифри, влада вдається до деяких хитрощів. Приміром, рахує жителів «буханками хліба». Наприклад, якщо раніше Краматорськ умовно споживав десять тисяч буханок на день, то зараз (знову ж таки умовно) всі тринадцять, з чого можна робити певні висновки.

Найбільшою ж складністю в роботі ОДА заступник голови Управління інформаційної політики області пов'язує саме з інформаційною та контрпропагандистською роботою на непідконтрольній державі частині Донбасу. Він зізнався, що її фактично немає, бо в нинішніх умовах це майже неможливо. Єдиним кроком у цьому напрямку було підсилення сигналу телевеж, завдяки чому жителі Донецька тепер можуть дивитися українські телеканали, зокрема «П'ятий» та «Один плюс один».

– Проте, – додав посадовець, – в цілому мешканці прифронтових населених пунктів потерпають від інформаційного голоду та ворожої пропаганди, а центральна влада не приділяє цьому належної уваги, працюючи в зовсім іншому напрямку. Ось, наприклад, – бідкається він, – нещодавно бачив у Києві біг-борди «Крим – це Україна». Це, звісно ж, так, але чи не краще було б розмістити подібні плакати в Донецькому регіоні? Наприклад, повісити в умовному селі Курдюмівка величезний транспарант «Курдюмівка – це Україна»? І чи треба когось у Києві, у глибокому тилу, переконувати в «українськості» Криму?

Тож, як бачимо, життя у прифронтовій зоні кипить, і навіть не дивлячись на скрутні обставини, «передова» не відстає від «тилу» у процесах реформування держави та очищення держапарату. Так, свої проблеми у місцевої влади, безумовно є, але в цілому обходиться не без позитиву, а це дає надію на краще.