У попередніх дослідженнях нами було перевірено кілька гіпотез стосовно залежності мови від місця проживання респондента, впливу материнської мови, а також формування мовного середовища в стінах школи. Проте, зрозуміло, є й інші фактори впливу на вибір мови в двомовному середовищі.
Серед факторів впливу на формування мовних здібностей людини деякі вчені виокремлюють три основні групи: біологічні, генетичні та соціальні. В оволодінні мовою роль соціальних факторів є однією з основних, особливо в підлітковому віці. До соціальних факторів впливу науковці відносять соціоекономічний, освітній статус батьків, а також рівень упорядкованості домашнього середовища.
Практично ніхто з дослідників не виокремлює економічний (фінансовий) як окремий фактор, однак деякі вчені звертають увагу на роль цього чинника у формуванні мовних здібностей підлітків. Тому ми вирішили провести розвідувальне дослідження, аби окреслити зв'язки між фінансовим станом сім'ї та домінуванням певної мови.
В анкеті, яку заповнювали учні вінницьких шкіл віком 15 – 17 років, ми поставили питання щодо використання мови в сім'ї, серед друзів, а також стосовно оцінки фінансового стану (ФС) родини. Для оцінювання економічного чинника було обрано п'ятирівневу шкалу, яку, як правило, використовують у таких дослідженнях:
1. Ми собі ні в чому не відмовляємо.
2. Грошей вистачає, але зайвих немає.
3. Грошей ледь вистачає до зарплати.
4. Грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше.
5. Важко сказати.
Опитування проводили серед учнів 10-11 класів 9 вінницьких шкіл: чотирьох спеціалізованих (фізико-математичні, технічні та гуманітарні гімназії й ліцеї), чотирьох звичайних та однієї приватної школи. Усього нами було опитано 326 респондентів – учнів 10-11 класів у віці від 15 до 18 років.
Після аналізу анкет ми помітили, що за шкалою фінансового стану найбільш наповненою за розподілом відповідей стала група «Грошей вистачає, але зайвих немає», яка включає в себе 73% всіх відповідей. Задля більшої наповненості інших груп і зручності оперування даними ми вирішили укрупнити категорії доходу. Шкала була перекодована на компактнішу: «Високі статки», «Середні», «Низькі», що дещо збільшило наповненість категорії високого доходу.
В аналізі отриманих даних насамперед впадає у вічі помітний контраст у результатах опитувань, які ми проводили в 2012 та в 2015 роках, зокрема на типове питання «Яку мову вважаєте рідною?» у 2015 році 95% респондентів відповіли, що це українська. Для порівняння: у 2012 р таких респондентів було 87%.
На питання «Якою мовою переважно спілкуються твої друзі?» в 2015 році відповіді були такими: 74% спілкуються українською, 26% спілкуються російською мовою. Для порівняння: у 2012 році 58% друзів опитаних спілкувалися українською.
Цілком імовірно, що в останньому опитуванні на таке зростання частки української мови, яку підлітки вважають рідною, вплинули суспільно-політичні зміни, що відбулися в країні протягом 2014 – 2015 рр., однак цю гіпотезу потрібно перевіряти додатково.
Аналіз усіх опитувань, проведених упродовж кількох років, засвідчує, що різниця між мовою, яку респондент вважає рідною, і мовою, якою він спілкується в родині та з друзями, завжди була суттєвою (майже 20%). Це означає, що у підлітків поняття «рідна мова» частіше асоціюється з поняттям «національність» або ж належність до певного народу, але мова побутового спілкування у таких дітей дуже часто буває іншою (Див. Діагр. 1 – 3).
Діаграма 1
Діаграма 2
Діаграма 3
Як бачимо, результати щодо мови спілкування з рідними та з друзями у відсотковій пропорції є однаковими, на відміну від мови, визнаної респондентом рідною, що є підтвердженням тези про те, що усвідомлення мовцем рідної мови не завжди відповідає реальному користуванню мовою в побутових обставинах.
Загалом результати щодо фінансового стану родини респондента є такими: високими статками володіють 10% сімей, середніми – 83%, низькими – 7% (Див. Діаграму 4).
Діаграма 4
З діаграм, отриманих після аналізу результатів, помітно, що кількість російськомовних респондентів більша серед родин з більшими статками. Такі результати послідовно демонструють діаграми, у яких відображено мову респондентів, їхніх мам, татів та друзів (див. Діаграми 5 – 12)
Діаграма 5
Діаграма 6

Діаграма 7
Діаграма 8
Діаграма 9
Діаграма 10
Діаграма 11
Діаграма 12
Порівняльний аналіз діаграм засвідчує кілька тенденцій:
1) мами з родин, де фінансове забезпечення низьке, є переважно україномовними (90%), на відміну від татів (лише 67 %);
2) мами з родин, де фінансове забезпечення високе, є майже порівну україно- та російськомовними (52% та 48 % відповідно), а тати з цих самих родин більше користуються українською – 59 %. Проте загалом тати більш російськомовні, що засвідчено нами і в попередніх дослідженнях
3) школа більше впливає на російськомовних користувачів, які належать до сімей з низьким фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6, 7, 11): лише 7% дітей з родин із високими фінансовими доходами переходять на українську в школі, натомість 14% російськомовних дітей з сімей з низькими статками поповнюють частину україномовних респондентів. Такий перехід можна пояснити вищою конформністю дітей з низьким ФС.
4) діти з родин з середніми статками загалом є стійкішими до впливу фінансового чинника на їхню мову, що підтверджено аналізом результатів щодо конформності (див. Діагр. 12): найконформнішими виявилися діти з сімей, де високий ФС.
5) знаючи з попередніх досліджень, що мова передається по материнській лінії, можемо стверджувати, що російська мова переважно передаватиметься наступному поколінню в сім'ях з високим фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6), хоча відсоток російськомовних друзів опитаних респондентів співпадає з відсотком користувачів російської в цій категорії (з високим фінансовим забезпеченням) – 38 % в обох зрізах – показники однакові щодо мови спілкування в сім'ї та з друзями, що підтверджують наші попередні дослідження, тобто фактор впливу друзів є в такому віці сильнішим за фактор впливу сім'ї.
Отже, виявлений тренд підтверджує висунуту гіпотезу про залежність мови, яку обирає респондент у двомовному середовищі, від фінансового забезпечення родини. Чим вище фінансове забезпечення сім'ї, тим більша ймовірність того, що її члени користуються російською мовою.
Головне фото: ipress.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter