Традиційно в жовтні стартував XIV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.
У Вінницькій області покази та обговорення фестивальних фільмів відбуваються з 1 по 20 грудня у кінотеатрах, будинках культури, вищих навчальних закладах, книгарнях або бібліотеках. Загалом цьогоріч найкращі документалки про права людини зможуть побачити мешканці понад 250 великих міст і маленьких містечок України.
У Барі розпочав плеяду показ у Барській районній бібліотеці. Попередньо, у рамках Всеукраїнського тижня права, який завершується Міжнародним днем прав людини, у книгозбірні був проведений правовий лекторій та книжкова виставка «Закон і право для всіх єдині». По закінченню низки заходів барчани дивилися стрічку «Війна химер» («Подорож від ілюзій до серця війни») українських режисерів Анастасії і Марії Старожицьких, відзнятий минулого року. Фільм номінувався в числі восьми українських прем'єр-2017 при відборі національного претендента на «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.
«Війна химер» – болюча та актуальна стрічка, хвилююча своєю правдивістю. «Чи можна повернутися з війни?», – одне із головних питань, яке постає перед глядачами.

У стрічці тісно переплітаються війна, від якої неможливо відгородитися, та почуття. Історія кохання (до речі, головною героїнею є сама режисерка Анастасія Старожицька) накладається на трагедію в Іловайську 2014 року – події, свідком та учасником яких був коханий жінки, боєць батальйону «Донбас» Валерій Лавренов із позивним «Лавр».
У фільмі війна на сході України поєднується й з внутрішнім конфліктом, війною, всередині головних героїв – їх пошуком кохання, самих себе та зв'язку з реальністю після пережитого в АТО.
Ще однією локацією мандрівного міжнародного фестивалюстав місцевий гуманітарний коледж. Як показує практика, молодь є найбільш активною під час обговорень: сміливо відстоює власну думку та енергійно дискутує. Також саме студенство залюбки приходь на покази. Цього року 82 вихованці місцевих вишів 2-4 курсів спеціальності «Право» переглядали бельгійсько-французький фільм «Моя донька Нора» (режисерка Ясна Країновіч).
За сюжетом Нора, донька Саміри, поїхала до Сирії у травні 2013 року. Відтоді мати заглядає під кожен камінь, намагаючись її знайти. Цей фільм – лист, який Саміра написала Норі. Він спостерігає за Самірою, поки та бореться, щоб не дозволити іншим молодим людям поїхати, поки прямує до кордону із Сирією. Камера спостерігає за болісним повсякденням, у якому вона розривається між надією і страхом втратити доньку на війни.
Завершальним акордом мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно став показ для людей літнього віку у соціальному центрі «Милосердя».
Переглядали та обговорювали фільм «Я не тутешня» Майте Альберді, Ґ'єдре Жіцките (Литва, Чилі). Героїня сюжету проживає в будинку для літніх людей в Іспанії. Вона щодня згадує і розповідає іншим про свою молодість. Про те, що їй тут подобається, але вона тут тимчасово. Хоча жінка проживає у соціальному центрі більше 8 місяців...
Варто зазначити , що вищезгадана стрічка багатьох зворушила до сліз, адже те, що відбувалося на екрані, безперечно зачепило найпотаємніші струни душі глядачів.
Локальний координатор переглядів у Барі Оксана Бас розповіла: «Мета Мандрівного фестивалю– сприяти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.Ми створюємо можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усіх куточків світу. Такимчином сприяємо розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності.Це був і є відкритий поза політичний і позакомерційний фестиваль, який спонукає до роздумів про наше життя. Для нас основне – отримувати задоволення від перегляду стрічки разом з іншими глядачами та привертати увагу до якісних документальних фільмів. Зазвичай ми пропонуємо глядачеві нові та маловідомі фільми без анонсів, які не є продуктом для «загального вжитку», документальні фільми, які показують у рамках фестивалю, першочергово зачіпають глядача «за живе» та спонукають до змін з середини.
Організатори - Українська Гельсінська спілка з прав людини ГО «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя і здоров'я, ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».
Партнерами фестивалю в регіонах України є 51 провідна молодіжна, громадська та правозахисна організації та 205 кіноклубів медіапросвіти з прав людини DocudaysUA. Регіональний координатор у Вінницькій області - Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО». Також нашими партнерами є Державне агентство України з питань кіноМіжнародна мережа кінофестивалів з прав людини, Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA проходить за підтримки Посольства Швеції в Україні.
Наступного року плануємо розширювати географію наших показів та докладемо усіх зусиль, щоб з якісними документальними фільмами соціального спрямування познайомилося якомога більше людей».

Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter