Довкола адміністрування єдиного соціального внеску продовжують тривати баталії. Із часу його введення з 1 січня 2011 року його "куруванням" займався Пенсійний фонд, потім — Міністерство доходів і зборів, нині — Фіскальна служба України.

Начальник Головного управління пенсійного фонду у Вінницькій області Микола Черненко впевнений, що відповідальним за цю виплату повинен бути саме пенсійний фонд. Відповідні пропозиції, за його словами, він подав усім Народним депутатам від Вінниччини для внесення змін до законодавства. Про це він розповів сьогодні на брифінгу.

— Передачу ЄСВ ні в якому разі не можна було робити, — упевнений чиновник. — Бо це — кошти не державного бюджету. Це гроші людські і адмініструвати їх повинен той орган, який у майбутньому має виплачувати ці гроші. А єдиний внесок — платіж, який має повертатися.

Єдиний соціальний внесок — це обов'язковий платіж, який іде на страхові виплати за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Із виплат соціального внеску формується страховий стаж людини і у подальшому впливає на розмір пенсії. Якщо у базі введені некоректні дані, людина може недоотримати належні їй виплати. Або навпаки — їй зарахують чужий страховий стаж.

— Ми щодо кожного платника ведемо облік. У фіскальній службі сьогодні цього немає. Для них це — черговий податок, який нікуди не повертається. І до того ж, не найголовніший. Я можу привести приклад Росії. У 2006 році вони передали адміністрування єдиного соціального внеску федеральній податковій службі. І вони тепер не можуть звести кінці з кінцями. Не те що вони не хочуть. Просто податкова — це зовсім інший напрямок роботи. Їхнє завдання — збирати гроші. А куди вони ідуть далі — їх не цікавить, вони цього навіть не знають.

Чим швидше адміністрування перейде до пенсійного фонду, впевнений чиновник, тим менше буде розбалансованості у обліку застрахованих осіб.

— Наскільки мені відомо, зараз не до кінця сформована база застрахованих осіб. А це — майбутні пенсії. І це не сьогоднішні пенсіонери, їм це не потрібно. А майбутні. Ми потім самі кінці із кінцями не зможемо звести.