Накопичувальна пенсійна система: хто і коли розбагатіє

Накопичувальну пенсійну систему треба було вводити, ще у 90-х роках, коли Україна стала незалежною і займала друге місце серед країн СНД за рівнем розвитку економіки. Зараз це зробити буде вкрай складно, оскільки економіка розбалансована. Таку думку висловив начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Микола Черненко.

Нагадаємо, Уряд прийняв ряд змін до пенсійного законодавства, згідно яких із 1 січня 2017 року в Україні таки запроваджується другий рівень пенсійного забезпечення громадян — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

— Передбачається, що до цього часу (2017 року — авт.) економіка більш-менш стабілізується і тоді буде можливість здійснити ці зміни. Другим фактором, який забезпечить успішність її впровадження буде повернення адміністрування єдиного соціального внеску (зараз його "курує" фіскальна служба — авт.).

Чому треба міняти

Спроба провести пенсійну реформу, ввівши другий та третій рівень пенсійного забезпечення — державне та недержавне пенсійне страхування — далеко не нова. Відповідний закон був прийнятий ще у 2003 році. Провести пенсійну реформу та ввести другий рівень пенсійного забезпечення намагався ще уряд Миколи Азарова. Курував це питання тодішній віце-прем'єр з соціальної політики Сергій Тігіпко. Проте опозиція виступила проти таких змін

Нині діє солідарна система пенсійного забезпечення — держава виплачує пенсію, згідно трудового стажу та ще керуючись як мінімум 15 законодавчими актами. Вони дають можливість отримувати вищу пенсію держслужбовцям, військовим, помічникам нардепів, науковцям, потерпілим на ЧАЕС та іншим. Такий підхід до нарахування пенсій, за словами Миколи Черненка є не зовсім справедливим. Адже абсолютна більшість українців отримують пенсію за віком. На Вінниччині таких — 80%. Середній розмір пенсії цих людей — 1306,60 гривень.

Саме для того, за словами очільника обласного пенсійного фонду, щоб зрівняти шанси на гідне пенсійне забезпечення усіх громадян і вводяться зміни.

Кому "пощастить" стати багатим пенсіонером

Так, Із 1 січня 1017 року усі працівники віком до 35 років мають в обов'язковому порядку перераховувати на особовий рахунок 2% від заробітної плати. Працівники 35-55 років можуть робити це добровільно. Із кожним роком внесок збільшуватиметься на 1%, доки не досягне розміру 7% у 2022 році. У подальшому він змінюватися не буде.

Кошти громадян перераховуватимуться до Накопичувального фонду. Адмініструватиме їх рада фонду, яку формуватиме Кабмін. Кошти планують вкладати в українське виробництво.

До позитивних моментів впровадження накопичувальної системи можна віднести можливість і справді зробити собі хорошу надбавку до основної пенсії. Отримувати її частинами чи одразу однією сумою. Також — можливість передати дані кошти у спадок.

За яких умов працюватиме нова система

Проте, існують і певні ризики. Передусім, в умовах, коли довіра до органів влади у народу не надто велика, існують сумніви, чи зможуть потім люди отримати свої кошти.

— Зараз у влади немає іншого виходу, як запроваджувати цю систему, — каже вінницький економіст Владислав Станинець. — Трирівнева пенсійна система — це нормально. Але потрібно все враховувати, щоб не вийшло як із вкладниками Ощадбанку, які залишились ні з чим. На успіх всіх нововведень можна розраховувати тоді, коли стабілізується фінансова система. Але по усіх основних показниках зараз ми маємо негативний результат. Немає ні росту виробництва, ні експорту, ні росту зайнятості.

Спеціаліст із фінансової грамотності, трейдер-інвестор, Максим Піскунов радить людям вкладати кошти у недержавні пенсійні фонди. Каже, вони більш стабільні за державні.

— Щоб реалізувати цю систему, потрібно підіймати фондовий ринок України. І я не розумію, куди сьогодні в Україні можна вкладати кошти. Єдині більш-менш прибуткові підприємства знаходяться в зоні АТО. Щоб запрацювала ця система, потрібно проводити й інші зміни, до того ж, на глобальному рівні. Один невеликий приклад: бізнес, як частина цього процесу, має бути успішним, розвиватися. Для цього потрібно здешевити кредити, але ніхто зараз на це не піде. А брати кредит під 40% річних не кожен спроможний, тому про яке вітчизняне виробництво може іти мова? Мені важко уявити цей процес саме тепер.

Максим радить підвищувати свою фінансову грамотність та вчитися організовувати свій пасивний дохід і іншими способами.

Український економіст Андрій Новак вважає, що накопичувальну систему потрібно було впроваджувати ще на перших роках незалежності.

— А те, що влада відкладає цей процес, свідчить, що вона не готова брати на себе відповідальність, а перекладає її на плечі нового уряду.

За словами економіста, все залежатиме від того, в яких банках буде дозволено відкривати рахунки.

— Краще, якщо у перші кілька років це все-таки будуть державні банки, оскільки держава здійснює за ними контроль. Щодо накопичувального фонду, то мають бути прописані чіткі напрямки, куди кошти майбутніх пенсіонерів можна інвестувати, наприклад, аграрний сектор економіки. А також ті напрямки, куди ці кошти спрямовуватись не повинні — валютні і фондові ринки, споживче кредитування. Тоді ризики мінімізуються. Все залежатиме від того, який інструментарій буде використовуватись, а він за півтора роки може ще змінитися не раз.

Отож, введення накопичувальної системи — крок потрібний, але значно запізнілий. Поки що важко спрогнозувати, чи справді це нововведення запрацює на належному рівні. Зрозуміло одне: зміни невідворотні, оскільки дуже потрібні. Тому за півтора роки, що залишились, кожному потрібно добре у них розібратись.

Фото Сергія Немирівського