Минулого року фестиваль «Острог. Ренесанс» відбувся в Острозі. Цьогоріч фестиваль примандрував і до центру колишнього Брацлавського воєводства – Брацлава, мальовничого містечка на берегах Південного Бугу. Як у одному заході протягом двох днів у одному місті змогли поєднатися мистецтво, історія та децентралізація – у матеріалі Vlasno.info.

Ідея насиченого дводенного фестивалю втілилася в життя менше, ніж за місяць. І вже на минулих вихідних у Брацлаві співали пісень старообрядці, крокували вулицями справжні лицарі, грала скрипка у парку, діти шукали скарб, а закинутий будинок у центрі міста перетворили на креативний простір.

Світлана Гуслякова

– Є у нас будинок єврея Шойхета – то чудова архітектурна пам'ятка, але на нього боляче було дивитися, споруду потрібно негайно реставрувати. Тоді з'явилася ідея зробити у ньому такий собі креативний простір, перетворивши закинуту будівлю на місце, де зосередяться мистецькі надбання нашого міста, – розповідає одна із натхненниць та співорганізаторок заходу Світлана Гуслякова. – Напередодні ми влаштували колективне прибирання приміщення: там кілька кімнат, у якому було багато мотлоху. Працювали учні-волонтери, виносили із кімнат дрова, вугілля, замітали, прибирали.

У одній із кімнат вирішили влаштувати виставку картин відомого на увесь Брацлав Василя Муржака – за усе життя він не мав жодної виставки, хоча у доробку – не один десяток полотен. Каже: мрія здійснилася. У іншій частині приміщення таки зробили креативний простір: різноманітний мотлох раптово став креативними предметами, місцеві мешканці потроху знесли артефакти – і інтер'єр закинутого будиночку Шойхета було не пізнати.

Цього ж дня відбувся історичний квест для дітлахів. Завдання придумала вчителька історії, сформували п'ять команд, визначили кілька локацій, і – вуаля – підлітки гасають по містечку, закинувши комп'ютер і соцмережі та шукають скарби, заодно вдосконалюючи знання із місцевої та української історії. Після успішного проведення квесту кожна команда отримала по солодкому призу – смакували тортиком.

День другий фестивалю відбувався на відкритому повітрі. Екскурсію історичними місцями для охочих та гостей міста проводили...діти. Настанови школярі отримали від вчительки історії та самотужки розповідали про єврейський цвинтар, Замкову гору, водяний млин тощо.
О 14 розпочиналося сімейне свято. Запросили чотири родини. Вони готували страви (юшка, картопля, плов) на вогнищі, а потім презентували себе, демонструючи родинне хобі, розповівши про свій рід абощо.

Вероніка Мельник

– Була сім'я Тичин із Монастирського. Вони принесли на свято своє родинне дерево та показували й доводили, що вони є нащадками того самого відомого поета Павла Тичини, – ділиться ведуча сімейного свята та співорганізатор Вероніка Мельник. – Інша родина – старообрядці. Із собою вони принесли таку собі портативну кузню невеличку, кували вироби на місці. Господиня тим часом у національному костюмі біля вогнища пекла млинці, співаючи їхніх автентичних пісень. Інша родина демонструвала своє хобі. Ще одна сім'я прийшла у складі 10 осіб. Діткам було від одного року до 13-ти. Вони грали на сопілці та пропагували ідею великої дружної сім'ї, демонструючи це власним прикладом. Цим родинним святом ми хотіли продемонструвати, що відродження населеного пункту має розпочинатися із сім'ї – тоді й буде світле майбутнє у всієї країни.

Лицарі, стрільба із лука, середньовічні танці, романси, класична музика, дует відомих Мирослави Которович та Ігоря Саєнка доповнили фестиваль «Брацлав. Ренесанс».

– У фестиваль закладені ідеї сім'ї, відродження родинних традицій, відпочинок без алкоголю як альтернативний спосіб проведення дозвілля та вміння це цінувати, – каже Світлана Гуслякова, підсумовуючи, що захід вдався та додає: наступного року буде ще цікавіше.

Фестиваль відбувався під патронатом брацлавського селищного голови Віталія Мазура. Мер міста розповідає: розпочалося все із...децентралізації.

Віталій Мазур

– Наразі два села, Монастирське та Грабівці, погодилися увійти до Брацлавської об'єднаної територіальної громади. У сусідньому із Брацлавом селі якось відбувалися громадські обговорення щодо децентралізації, - розповідає Віталій Мазур. - У пошуках ідеї, як ментально об'єднати населені пункти, ми і запалилися проведенням цього фестивалю, а авторка проекту «Мистецькі експедиції» Людмила Гарарук також зацікавилася нашим Брацлавом. Організація тривала менше місяця, заходу такого масштабу у місті ще, здається, не було.

Пан Віталій також пояснює власне задум фестивалю та сучасні й історичні тонкощі заходу.

– Колись Брацлав був столицею губернії, центром всього округу, а до 1960-их – навіть мав статус районного центру. Зараз, завдяки децентралізації, ми знову стаємо центром об'єднаної громади, що для нас є поштовхом до розвитку. Це – повернення до витоків, до історичного контексту та значення нашого міста. Об'єднання та відродження – головна ідея фестивалю та майбутнє нашого міста.

На заході, який тривав два дні, за підрахунками селищного голови встигли побувати близько тисячі мешканців та гостей міста. У всіх – лише найкращі враження від програми свята, міста та його мешканців. Такий захід обійшовся бюджету Брацлава у нуль гривень, хоча затратили понад 15 тисяч гривень, але всі вони – увага! – спонсорські. Допомагали у проведенні фестивалю три фермери, місцевий завод доїльного обладнання та депутат Вінницької облради. Також співорганізаторкою та натхненницею свята стала Наталя Гнатенко. Брацлав показує майстер-клас, як одним open-air заходом привернути увагу до проблеми збереження культурної спадщини, до історії, до актуальної децентралізації та пропагувати сімейні цінності, ідеї єднання та відродження.

Фото Максима Кушки