Майже всі народи "очищаються" вогнем у цей день

На свято подільського Купайла приїдуть представники сусідніх держав

20 червня 2019, 08:03

Майже всі народи "очищаються" вогнем у цей день

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

На свято подільського Купайла приїдуть представники сусідніх держав

    Додати коментар

Жителі з різних куточків України, представники різних етнічних груп, національних меншин та сусідніх держав завітають до села Якушинці Вінницької області 22 червня відзначати свято Подільського Купайла. Святкування відбудеться в рамках ХІ Міжнародного фестивалю звичаєвої культури «Живий Вогонь», повідомляє кореспондентка Vlasno.info.

У кожного народу є свої особливості проведення цього свята, але майже всі запалюють в цей день вогонь — як символ очищення від негараздів. Тоді ж прикрашають себе квітами та плетуть віночки, обливаються водою та водять хороводи.

Організатори «Живого Вогню» вирішили показати, як святкують Купайла на Поділлі. Оскільки фестиваль проводиться у купальські дні (за старим стилем), то на ньому буде відтворено стародавній купальський обряд. Постійні поціновувачі фестивалю знають, що кульмінацією програми завжди був і є обряд видобування "живого вогню".

Організатор фестивалю, отаман Вінницького козацького полку імені І.Богуна Володимир Воловодюк пояснює:

«По-перше, за часів Петра І свято з днів сонцестояння (21-22 червня) було перенесено на 6-7 липня. Таким чином, сама ідея "славити Сонце" в найактивніші дні року була втрачена, також були підмінені смисли та розуміння самої традиції. По-друге, Купайло ніколи не був Іваном, цю назву змінили під час трансформації свята в релігію. Церквою умисно було змінено деякі тексти та слова, частково видалені з дійства деякі обряди та пісні, які виконувались під час проведення свята. По-третє, радянська влада, використовуючи популярне свято серед людей, доповнила його "лотереями" та конкурсами, які до автентичної традиції не мали ніякого стосунку, але допомагали владній системі популяризувати колгоспне культурне життя серед населення. Все це призвело до плутанини, викривлення та часткової втрати деяких обрядів, і наша мета – реконструювати і показати людям справжні подільські традиції».

Тож в рамках фестивалю відбудеться театралізована купальська реконструкція, участь у якій зможуть взяти усі охочі.

Представники сусідніх країн Білорусі, Молдови, Польщі, Угорщини та Литви, національних меншин (вірменів, грузин, азербайджанців, ромів, поляків, євреїв, німців, чехів, білорусів) та українських етнічних груп презентуватимуть співами, танцями, грою на народних інструментах свою народну творчість на сцені. В рамках фестивалю відбудеться й виставка народних ремесел «Культура мого народу».

КУПАЛЬСЬКІ СВЯТА В ІНШИХ НАРОДІВ

Ідея відтворити купальське дійство разом з різними народами в організаторів фестивалю з'явилась через те, що майже всі європейці в дні Сонцестояння святкують своє національне свято, дуже схоже на наше — подільське Купайло. Суть свята у всіх цих народів одна й та ж — в цей день Вогонь і Вода об'єднується і набувають цілющої сили. Але, кожний народ називає це свято по-своєму: Ліго, або Янів день, — у латишів, Літа — у кельтів, Вардавар — у вірмен, Исиах — у якутів, Юханнос — у фінів, Мідсоммар — у шведів, свято Святого Іоана у португальців, Купайла — в українців, білорусів, росіян, поляків. У цей день святкують свої національні свята молдавани, норвежці, серби, німці, чехи, болгари, австрійці, іспанці та інші народи.

ПОЛЬЩА

Польські традиції цього свята багато в чому є схожими з українськими.

Noc Kupały поляки відзначають в ніч з 21 на 22 червня, у Польщі також існує традиція стрибати через вогонь в цю ніч. А неодружені дівчата пускають по річці віночок. Куди він попливе – звідти й чекати судженого. Коли юнак зловить вінок, пущений на воду, юнка, яка його створила, стане його дружиною. Є одна з версій, що саме в цю ніч можна купатися у річках, і що вони мають силу очищувати людину. Особливим ритуалом є пошук у лісі квітки папороті, або квітки Перуна.

БІЛОРУСЬ

У Білорусі на Купалье, 24 червня проводили багато символічних обрядів: плели купальські вінки, збирали цілющі віти й трави, очищалися вогнем, ворожили на майбутнє, пускали вінки на воду, на світанку вмивалися росою. Обрядові пісні та хороводи — обов'язковий атрибут свята, у якому з давніх-давен брали участь всі жителі сіл і селищ від малого до великого, адже тільки загальне виконання обрядів забезпечувало благополуччя.

МОЛДОВА

Важливою подією в річному календарі мешканців Молдови було купальське свято, яке тут вважають за певну сакральну точку часу. У Молдові більше тяжіють до вшанування стихії води, тому більша частина обрядів сконцентрована навколо водойм. Після першого етапу свята — виготовлення із зелені та прикрашання купальських атрибутів (ляльки, вінків), кульмінацією святкування тут обрядодії біля водоймищ, під час яких учасники занурювали купальські атрибути у воду, пускали на неї вінки та обливалися нею.

УГОРЩИНА

В Угорщині свято християнізувалося в більшій мірі — люди більше шанують домашнє вогнище, тому на Купала угорці любили влаштовувати сімейні обіди, домашні розваги з дітьми. День, присвячений повністю домашньому вогнищу та, завдяки поєднанню Купала з християнським святом Різдва Іоана Хрестителя, угорці вшановують Іванів та йдуть до них у гості.

ЛИТВА

Йонінес (Joninės) у Литві ще називають Святом Роси. У цей день є традиція купатися в росі, також усі ритуали так чи інакше пов'язані з рослинами: символом свята є папороть, а також у цей день збирають лікарські трави. Хлопці й дівчата з росою ідуть в поле і там крутяться навколо себе три рази, роблять 7 кроків, зупиняються і беруть біля себе одну рослину. І так — 9 разів. Потім ці рослини виконують роль оберегів і ліків на цілий рік. Перед масовим святкуванням із зеленого дубового листя та гілок виплітають ворота — це вхід на свято. На святкуванні традиційним є багаття, яке символізує здоров'я і щастя в сім'ї. Люди стрибають через нього, а також гойдаються на гойдалках.

Фестиваль "Живий Вогонь" покаже свій, подільський варіант святкування найдовшого дня в році, цьогоріч чекатиме на гостей у новому форматі та на новій локації — у селі Якушинці, що за 5 км від обласного центру. Фестиваль проходить за підтримки: Українського культурного фонду, департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку, департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА.

Читайте також: Активні громади генеруватимуть спільні ідеї на культурному воркшопі.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписутесь на наш Telegram.

 

Фото зі сторінки Живий Вогонь у Facebook

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення