Письменниця Оксана Забужко сьогодні уперше в житті відвідала Вінницю. І одразу ж потрапила з балу на "корабель": організатори фестивалю оповідань "Інтермеццо" запросили пані Оксану провести благодійні читання на теплоході "М.І. Пирогов".

Директор фестивалю Ірина Вікирчак зауважила, що прізвище письменниці ніби натякає: вона тутешня, десь із-за Бугу.

— Мій рід іде з XVII століття, і дійсно, різні варіації прізвища призвели до того, що тепер я — Забужко, — підтверджує пані Оксана. — А мала би бути Забузькою, тобто тією, що живе за Бугом. Якщо копнути глибше в мій рід років на двісті, то я думаю, саме у ці краї стежинка і приведе.

Теплохід відчалив, і поки за його бортами сміялись дитячими голосами та ревли моторами катерів вінницькі узбережжя, Оксана Забужко розповідала про своє бачення творів Коцюбинського.

— Його можна не так любити, як захоплюватися ним. Тільки попрошу пресу, щоб не давали заголовків, що Оксана Забужко не любить Коцюбинського, — сміється письменниця. — Просто мене більше захоплює його увага до слова. Ота аптечна виваженість і жахлива точність. Естетизм Коцюбинського жорстокий, тому читати його потрібно дозовано, невеликими порціями. Саме тому оповідання популярніші великих романів. Бо, наприклад, кількасот сторінок потоку свідомості від Достоєвського — це ж шизофренія.

Пані Оксана влучно назвала твори письменника "роботою над анатомією зла".

— Він ще на початку ХХ століття розписав партитуру терору і тоталітаризму у образах своїх героїв. І ми по ній жили і досі живемо. Спочатку був "Маленький грішник", який побіг гуляти коли померла його мама, а потім це все переросло у чекістів і сталіністів. Але Коцюбинський не окреслює, хто є поганим, а хто — хорошим. Він просто дістає на поверхню зло, яке є в кожному з нас, і воно нас жахає.

На причалі в Сабарові була невелика перерва, і прихильники змогли поспілкуватися з Оксаною Забужко просто на мальовничому березі Південного Бугу, підписати книги та сфотографуватися.

Дорогою назад, пані Оксана дочитувала розпочате оповідання Михайла Коцюбинського "Подарунок на іменини", яке змусило глядачів замислитися. У багатьох на очах з'явилися сльози, а у когось навіть був шок від пережитого, адже за сюжетом батько 10-річного хлопчика повіз дивитися на повішення (страту) жінки - цим самим він щиро вірив, що робить йому неповторний подарунок на іменини.

За надзвичайно майстерне письменницьке прочитання твору, за те, що змогла донести зміст кожного слова оповідання, Оксану Забужко винагородили бурхливими оплесками, компліментами та запропонували записати аудіокнигу.

– Подорож Південним Бугом завершено, а я так нічого і не роздивилася, — шкодує пані Оксана. — На свій сором, у Вінниці ще жодного разу не була. Але цього разу все покинула і вирішила поїхати, надзвичайно зацікавив фестиваль.

З цікавості до нового Міжнародного фесту до нашого міста приїхало і подружжя Баташан, з міста Вознесенськ Миколаївської області. Пенсіонери Борис та Бела — викладачі-філологи, кажуть, що дізналися про "Інтермеццо" через інтернет.

— Багато наших друзів тут живуть, однокурсників, і ось нарешті знайшовся привід побувати у Вінниці, — говорить пані Бела. — Ключовим поштовхом якраз і була можливість зустрітися з Оксаною Забужко. На її творах я, росіянка за походженням, вчила українську мову. Було важко, але її творчість і уся українська література того варті.

Ця подорож була одним з небагатьох заходів на фестивалі "Інтермеццо", на який був платний вхід - благодійний внесок від 150 гривень. Тим не менш, публіка зібралася щедра, і на благодійність вдалося зібрати 2040 гривень. Гроші передали фонду "Без кордонів.


















Фото Ірини Басенко