Останній день Міжнародного фестивалю оповідання "Intermezzo" подарував любителям сучасної постмодерної літератури справжню естетичну насолоду. В рамках проекту "Кіно + текст" в галереї "Арт-шик" відбулася медіа-презентація оповідання американсько-боснійського письменника Александара Гемона "Острови".

Творіння автора публіці представили перекладачки Анна Вовченко та Катерина Калитко, прочитавши його під супровід аудіо-візуальних ефектів.

– Це перший випадок, коли такий шанований автор, як Александар Гемон (який, до речі, має українське коріння), звучить українською мовою, - говорить Катерина Калитко. - На жаль, автори світового масштабу "доходять" до нас дуже пізно.


Перш ніж презентувати оповідання, перекладачки ознайомили асоціативних слухачів із біографією Гемона, яка виявилася вельми цікавою.

– Александар народився у 1962 році а Сараєві. Проте його прадід, Теодор Гемон, приїхав до Боснії з Галичини, - доповідає Катерина. - Перше оповідання письменник написав боснійською, після чого був запрошений на літературну стипендію до Америки, де його застала Югославська війна. Після певних вагань він вирішив не повертатися і зробити спробу писати англійською. Сьогодні він знає англійську так, що його називають новим Набоковим.

Концепцію самого оповідання ведучі також пов'язали із долею письменника.

– Оповідання "Острови" в авторському перекладі на боснійську називається "Млєт". Млєт — це прикордонний хорватський острів в Адріатичному морі, - продовжує пані Калитко. - В оповіданні йдеться про літній відпочинок, але насправді це ілюзія. З розвитком сюжету стає зрозуміло, що острів з райського куточка перетворюється на в'язницю.


– Образ острова схожий на рибу-молота, яка відрізняється особливою хижістю. Навіть якщо в неї відіб'ють жертву, вона буде супроводжувати її до самого берега. Так само й тривога не відпускає героя до кінця життя, - доповнює колегу Анна Вовченко. - Самотність, описана у творі автобіографічна. Це та самотність, з якою живе автор і яка притаманна його англійській мові: вишуканій, досконалій, проте не своїй. Він опанував її під час війни в його рідній країні, і в цьому полягає момент злої іронії.

Після годинного занурення в духовний світ митця публіка обдарувала його щедрими аплодисментами. А враження від справді глибокого твору залишиться у слухачів надовго.

Фото Олександра Сашньова