Поляки назвали сквер у Варшаві на честь українського поета Василя Стуса, який народився на Вінниччині. Про це повідомляє кореспондент Vlasno.info з посиланням на сайт ради міста Варшава.

Територія скверу Стуса

Міська рада польської столиці у четвер, 9 лютого, прийняла рішення надати скверу на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія ім'я Василя Стуса. В документі йдеться про те, що ухвалу має виконати міський голова Ганна Ґронкевич-Вальц, а саме рішення набуде чинності за 14 днів після публікації в урядовому виданні Мазовєцького воєводства. Перейменування скверу коштуватиме 8650 злотих (близько 2 тисяч євро). Більшість фінансів піде на виготовлення табличок із новою назвою.

Цікаво, що сама процедура надання скверу імені Василя Стуса тривала з кінця 2016 року і спочатку була сприйнята негативно. В рішенні Варшавської міськради вказується, що він є "українським поетом та опозиційним діячем", а також "полонофілом та речником польсько-українського поєднання".

Василь Стус, фото: Вікіпедія

Відомий поет народився на Вінниччині 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району. Коли Стус у 1979 році вперше після першого ув'язнення в радянських таборах повернувся до Києва, він вступив до правозахисної Української Гельсінської Групи. Під час другого ув'язнення в таборі поселення Кучино Пермського краю на початку 1980-х років написав у своїх "Таборових записках":

Демонстрація руху "Солідарність" у Гданську. Початок 1980-х років. Фото: Agencja Gazeta

—Чи не від самого Києва стежу за подіями в Польщі. Хай живуть волонтери свободи! Втішає їхня, поляків, нескореність радянському деспотизмові, — писав Стус про протестний рух в тодішній Польщі. — У тоталітарному світі немає жодного іншого народу, який би так віддано захищав своє людське і національне право. Польща подає Україні приклад (психологічно ми, українці, близькі, може, найближчі до польської натури, але в нас нема головного – святого патріотизму, який консолідує поляків). Як шкода, що Україна не готова брати уроки в польського вчителя.

Обкладинка журналу «Сучасність» за 1983 рік, фото: diasporiana.org.ua


Пророчими видалися й інші слова українця, що передрік ще тоді крах тоталітарного радянського режиму:

— Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк. Польща робить епоху в тоталітарному світі і готує його крах.
У 1983 році ці рядки вдалося передати на Захід. Вперше вони з'явилися в листопадовому номері українського еміграційного журналу "Сучасність". На жаль Стус не дожив ані до 1989 року, коли Польща розпочала шлях демократичних та економічних реформ. Він помер 4 вересня 1985 року в таборі, однак, його тіло тривалий час залишалося нетлінним.

Юрій Войціцький, фото зі сторінки Юрія Войціцького в соцмережі Фейсбук


На думку голови ГО "Кресов'яци" вінничанина Юрія Войціцького постать Василя Стуса викликає в поляків повагу передусім через громадянську позицію поета:

— Василь Стус це - не досліджена до кінця постать навіть в Україні, а поляки з великим подивом дізнаються про те, як Стус відрікся від сов'єтського громадянства, як він поводив себе із слідчими у таборах для політичних в'язнів. І для свідомих поляків, і для українців Стус є і буде синонімом Вільної Людини, яку не зламав комуністичний режим.

На думку громадського діяча, люди на кшталт Стуса можуть допомогти розбудові польсько-українських відносин:

— "Непростими" польсько-українські стосунки стали, коли в них втрутились політики. Зайва заполітизованість діалогу не потрібна пересічним ані українцям, ані полякам, які з задоволенням їздять у гості один до одного. Польща є, була і буде основним стратегічним партнером України у найближчому майбутньому. Відносини слід будувати на тих віхах історії, які нас об'єднують, а не розділяють. Наприклад, важливою є активна підтримка нашого земляка, Василя Стуса, для польської демократії в часи пацифікації польською комуністичною владою Солідарності на початку 80 років.

Надгробок могили Василя Стуса на Байковому цвинтарі міста Києва Фото М. Малишко


Проте українець Іван Жилак, який близько року мешкає у Варшаві, вважає, що важливість постаті Стуса усвідомлять передусім ті поляки, які цікавляться українською культурою:

— Те, що сквер в центрі міста змінив назву на честь українського поета, який підтримував польський демократичний рух помітить передусім інтелігенція. Але, на жаль чималу кількість простих трудівників, які проходитимуть поруч або відпочиватимуть на природі, не надто хвилюватиме постать Стуса. Навряд чи вони помітять зміни.

Нагадаємо, що місяць тому у Вінниці близько ста чоловік відзначило день народження Василя Стуса.

Головне фото: obozrevatel.com