Спецрепортаж власкора Власно з місця подій

До протестних акцій на Чонгарі та блокування кордону з Кримом у минулі два дні долучилась і погода. Через сильні вітри та шторм була дві доби була зачинена Керченська переправа. Таким чином, півострів був повністю блокованим з материкової частини України та Росії. Десятки фур та легковиків стояли по обидва береги протоки, а пороми хиталися на хвилях та не могли вийти в море.


Восени та взимку кліматичні умови сильно впливають на роботу морського порту «Керч-Крим». Водії безнадійно стоять у чергах та скаржаться між собою на погані умови перебування. Багато водіїв нервують та агресивно реагують на камеру, але є такі, що самі підходять, жаліючись, від втоми та нудьги.


Андрій Сичов повертався до Москви з Криму, він вже звик до пробок та спокійно добу стоїть у черзі:

– А що я можу зробити? Перед природою ми, на жаль, безсилі. Після обіду піде друга доба, як ми тут всі стоїмо. Вранці йшов дощ і на півгодини поромну переправу відчинили. Один корабель встиг доплисти до іншого берега і все. Потім знову шлагбаум і до числа тих щасливчиків я не потрапив. Сюди їхав — було спекотно, а на зворотньому напрямку прийшлося ввімкнути пічку в машині, я навіть задрімав. Дякуючи Богові, що туалет і якась вода є. А з харчами туго: те що брав вже давно поїв, тепер прийдеться на вечір щось купувати по цім драконівським цінам. Коли пороми ходять туди-сюди, то вода, пиво та наїдки мають нормальні ціни, а зараз 120 рублів (приблизно 37 грн — авт.) у кіоску коштує пиріжок і 140 (близько 43 грн — авт.) чебурек. У нагоді вранці стала жінка, яка носила біляші по 110 рублів (34 грн) Звичайно, це дуже дорого, але дешевше, ніж обід у портовому кафе, який коштує щонайменш 450-500 (138-154 грн — авт.) грндерев'яних».


Інший водій з Бєлгороду лається на тарифи морської переправи:

— Ось ти тут ходиш, розпитуєш людей, а ти піди подивись на їхні тарифи! Навіть при Україні такого не було і за умовну плату допливали до Краснодару. А тепер за легкову автівку деруть 2500 рублів! (770 грн). За 3500 (1070 грн) з Сімферополя можна полетіти бюджетним рейсом до самої Москви, а за 7000 (2154 грн) навіть до Пітера хоч зараз. Я на бензин вже виклав 1200, і мені цього до Бєлгорода не вистачить. Мабуть, останній раз їду на своїй автівці до Криму, бо занадто дорого виходить, ще й незручностей купа».


Багато машин з донецькими номерами. Український прапорець на номерній табличці заклеєний російським чи ДНРівським. Власники таких авто просто лізуть у бійку, коли чують українську мову.

Назва українського інтернет-ресурсу Медіа-центр «Власно» діє на них, як червона ганчірка на бика:

— Ви з України? Йдіть геть, не буду я з вами ні про що розмовляти, бо ви фашисти. Спитайтеся краще у свого Правого сектору, чому вони нас не пускають, і не фотографуйте мене у машині, я зараз розіб'ю ваш фотоапарат!

Вгамувати чоловіка вдається лише за допомогою охорони переправи. Але, побачивши мій український паспорт, охоронці різко змінюють ставлення: кличуть підмогу та дирекцію порту. Підоспілі озброєні чоловіки вимагають видалити усе відзняте. Дещо залишається на телефоні, яким я фотографував та знімав для підстраховки.



Дирекція Керченської переправи категорично відмовляється пропускати на пором, не дозволяє знімати, бо немає офіційного листа від редактора. Але потім підтягуються журналісти та знімальні групи дрібних російських та кримських видань, яких безперешкодно, перевіривши російські паспорти, пропускають на територію переправи. Правдами та неправдами вдається і позаштатному кореспонденту «Власно» потрапити до переправи. Але знімати на камеру можливості немає, тому довелось фотографувати приховано, немов пасажир, на мобільний телефон.

Пороми Керченської переправи тепер грецькі з іноземними моряками, старі кораблі з Тамані перевозять замало людей і транспорту. Однак, тепер іноземні зафрахтовані судна мають другу російську назву. Наприклад, «Протопорос» важко промовляється росіянином, тому на поромі написали «Санкт-Петербург». А «Протопорос-2» тепер називають «Побєдой». Немов це щось змінить: судна будуть більше перевозити і не потонуть. Але руські напрочуд вірять у вислів: «Як корабель назвеш, так він і попливе». Тільки пором «Санкт-Петербург» ніяк не хоче переправляти петербуржців та інших міщан до протилежного берега. Чи то шторм, чи може назва нова його не зовсім влаштовує...


Фото Олександра Куркова