Невдовзі родина Ковальчуків із села Павлівка Вінницької області переїде до нового будинку. Адже від їх житла майже нічого не залишилось після прямого попадання у будинок снаряду під час вибухів на калинівському арсеналі. Зараз Ніна Євтухіївна та Григорій Гнатович живуть у своїх родичів Миколи та Ірини, по сусідству із своїм зруйнованим будинком. 

– Спочатку у сина зупинились, він з іншого боку Павлівки живе. А потім перейшли сюди, бо до нас постійно хтось приїжджає, хтось про нас питає, – розповідає Ніна Ковальчук. Сидить на стільчику на подвір'ї під вцілілою стіною. – Спасибі людям, дуже нам допомогли. Все, що на нас одягнуто, то все волонтери нам дали. Бо у нас вже згоріло: і одяг, і документи, і гроші деякі у нас на старість були відкладені. Ну, все. Якось ходжу по подвір'ї, про своє думаю, а тоді до хати прямую за звичкою, щоб ножиці взяти. Ой, людоньки, які ж ножиці! Нічого ж немає!

Жінка сплескує руками та хитає головою. Пропонує зайти всередину будинку. Залізні вхідні двері відкриті навстіж. З коридору видно вцілілий стіл, накритий скатертиною. На ньому стоїть тарілка з почорнілими від вогню яблуками.

– Холодильник майже новий. Поплавився, аж рудий став, – показує у бік кухні. Там ще залишились кілька присипаних попелом каструль, сковорідок, полумисок, банок. – Все по новому треба купувати. Одна жіночка з села Кривошиї Хмільницького району вже втретє нам дзвонила, питала, який розмір взуття ми носимо. Аж незручно перед нею. Стільки вже всього нам навезла. І інші люди теж . Нам Іра цілу кладовку відвела. Там вже і відра, і миски, і постіль, і різні речі. Не знаємо, як і дякувати усім. Це ж ніхто і здумати не зміг, що на старості років нам таке пережити прийдеться. Мені син боявся сказати, що наша хата згоріла, бо думав, що я не переживу цієї новини. Ми ж тікали від вибухів у Козятин, там три дні пробули. А йому дзвонили якраз тоді, коли вийшов на перекур, і я слухавку підняла. Не повірила спочатку. Виявилось, що просто посеред хати якесь лихо, як величезний балон, впало.

Рукою махає у бік кімнати, де лежав снаряд.

– А від телевізора навіть сліду не залишилось, ніби його тут й не було. З горища попадали залізні бочки, що син нам привіз. Так і лежать розкидані, аж страшно на них дивитись, – виходить із згарища. – Цікаво, що мені ж цілий рік снився один і той самий сон: що я посеред лісу шукаю свій будинок, і не можу знайти, усіх питаю, де він, і ніхто мені не може підказати. Вважала, що це вже мені кінець. А він ось до чого снився. І хати нашої немає. У ту ніч ми ще не здогадувались, що це вибухи, бо на воєнний салют спочатку було схоже. А потім світло враз виключили, і ми зрозуміли, що "воєнстрой" горить. Дід не хотів їхати, покидати своїх козочок, курочок, собаку, кота. То добре, що запхали його в машину, бо страшно подумати, що могло б статись.

За хатою біля господарства порається Григорій Гнатович, в руках тримає кілька яєць.

– От вже й кури нормально несуться, і козочки стали гарно їсти, – тішиться, як чотири кози обскубують капустяні листки.

Крокує до Ніни Євтухіївни, сідає поряд.

– Нам зразу сказали, що будинок відновленню не підлягає. Пропонували нам три варіанти: гроші, нову квартиру, новий будинок. Ми третій варіант обрали. То вже й будинок нам знайшли. Син там був, казав, що гарний будинок, схожий на наш, зі всіма зручностями, – розповідає жінка. – Вже, казали, й холодильник і пральну машину нам купили. А на перехідчини Гройсман обіцяв приїхати. Правда, не знаю, коли це буде. Зараз оформляють документи.

Голова Калинівської райради Василь Поліщук підтверджує цю інформацію:

– Сесія сільради вже прийняла рішення про придбання будинку. Кошти надійдуть із урядового спецфонду. Документи вже готові, чекаємо перерахунку коштів. На це потрібно кілька днів, – Також депутати райради придбали для Ковальчуків обідній стіл зі стільцями, звичайний стіл, два ліжка, вішалку, пенал, холодильник, тощо. Все стоїть у Будинку культури.

За словами Василя Кіндратовича, решту пошкоджених будинків у Павлівці ремонтують. Бригади працюють у всіх селах району та Калинівці. У Мізяківській школі міняють дах, у Калинівській музшколі ремонтують стелю, у школі в Грушківцях склять вікна. Калинівську райлікарню теж продовжують відновлювати, хоча вона вже на другий день запрацювала. За це період там народилось четверо дітей. 

Нагадаємо, родина з Медвідки теж очікує на відновлення свого будинку.