5 квітня в історії України та Вінниччини

1710 року на зборах козацтва біля Бендер було прийнято «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорізького», які ми звикли називати Конституціями Пилипа Орлика. Історики вважають цей документ першою українською конституцією. Найвища виконавча влада надавалася гетьману, а кордони Гетьманщини визначав Зборівський договір. Панівною релігією вважалося православ'я.

У 1925 році за пропозицією Сталіна, генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії України призначили Лазаря Кагановича. Усі три роки свого володарювання він відрізнявся жахливою політикою проти українізації. Саме йому належить підробка процесу «Спілки визволення України». Проте вже за три роки Сталін забрав Кагановича у Москву.

На фото Каганович зліва від Сталіна, фото: litopys.com.ua


1932 року прийшов лист робітників станції Вапнярка про голодування їхніх сімей у селах: членів їхніх родин зняли з державного постачання як колгоспників, а в колгоспах їм не видали хліба на трудодні. Таким чином робітники намагалися захистити селян від голодної смерті.

У 1939 році політбюро Центрального комітету Комуністичної Партії України розглянуло питання про відрядження молоді до шкіл НКВС. Ухвалено провести відбір 400 осіб. Умовами були такі – молодь віком від 20 до 30 років, члени або кандидати у члени ВКП(б), члени ЛКСМУ, обов'язково із середньою освітою. Було вирішено набрати певну кількість молоді з кількох областей. З Вінницької мали б набрати 10 осіб.

2014 року у Луганську затримали диверсійну групу, у якої знайшли вибухівку та велику кількість зброї. Служба безпеки України затримала групу, що планувала захопити Луганськ.

Того ж дня новими жертвами новоспеченої кримської влади стали ультраси. Звинувачують їх у використанні української символіки.

Торік біля Щастя перевернулася вантажівка, загинуло 4 військовослужбовців. Ця машина витримала виїзди на передову, була повністю продірявлена ворожими кулями.

Того ж дня бойовики порушили режим тиші цілих 14 разів. Жоден український військовий не загинув, але двоє отримали поранення.

В цей день народилися:

1922 року – український радянський діяч Василь Байтала, що народився у селі Пеньківка Ямпільського району (нині Вінницької області). З 1980 по 1987 рік займав посаду міністра лісового господарства УРСР. А з 1987 року – радник Президії Академії наук Української РСР з питань лісу; старший науковий співробітник Інституту географії НАН України.

1923 року – український літературознавець та перекладач Олександр Жовтіс, який народився у Вінниці. Дослідник теорії віршування та поетики Тараса Шевченка. Написав понад 36 праць, опубліковані його переклади поезій М. Рильського, І. Драча, Д. Павличка. Здійснив велике число перекладів українською мовою з корейської класичної поезії та англійської.

1928 року – український актор Семен Крупник, родом з Вінниці. Народний артист України з 1993. Закінчив театральне училище ім. Б. Щукіна (при театрі ім. Є. Вахтангова); працював у Челябінському музично-драматичному театрі (1955-60), Одеському театрі музичної комедії (1960-90), з 1990 – в Одеському шоу-театрі „Ришельє". Знімався у понад 50 фільмах.

Семен Крупник, фото: odessa1.com


1955 року – український політик Сергій Татусяк, що народився у селі Жабокричка Чечельницького району Вінницької області. На місцевих виборах 31 жовтня 2010 обраний до Вінницької обласної ради, згодом був обраний головою ради. 21 лютого 2014 депутати Вінницької облради проголосували за припинення повноважень голови облради Татусяка.

1955 року – український письменник, журналіст та режисер Владислав Таранюк, родом із села міського типу Ситківці Немирівського району Вінницької області. Автор сценаріїв і режисер понад двадцяти документальних і дитячих фільмів: «Злато скіфів», «Запорожець за Дунаєм. Фільм про фільм» тощо. Написав кілька книжок, зокрема «Кучерганська відьма», «Вічна ознака» та інші.

Не забувайте вітати – Сергія, Юрія, Василя, Лідію, Георгія, Іллю та Степана!