6 квітня в історії України та Вінниччини

У 1919 році війська Червоної армії, очолювані Григор'євим, звільнили Одесу від військ Антанти. Цікаво, що спершу отаман Григор'єв був командиром армії УНР, та коли війська Антанти захопили південь України все змінилося. Уряд УНР – Директорія – відмовилася від війни проти окупантів, тому отаман був вимушений перейти на бік більшовиків. Відтоді Григор'єв відвоював Херсон, Миколаїв та Одесу. Після того він оголосив про антибільшовицьке повстання, а згодом про злуку з Нестором Махном. Цікаво, що загинув отаман Григор'єв від рук того ж Махна.

1963 року було засноване професійне свято День працівника слідчих органів. За традицією в цей день слідчих вітають представники владних структур або преміями, або відзнаками.

У 1992 році міністри закордонних справ Росії, України, Румунії й Молдови ухвалили спільну декларацію про припинення вогню в Придністров'ї.

війна в Придністров'ї, фото: unso.in.ua

1993 року Кабінет міністрів України схвалив постанову "Про Національний заповідник "Хортиця". Заповіднику надавався статус Національного. Передавався у відання Міністерства культури. До території острова Хортиця включалися прилеглі території - острови і скелі: Байди, Дубового, Розтьобіна, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочища Вирва. Нині острів входить до семи чудес України.

У 2014 році спецслужби України заявили, що багато з жертв на Майдані загинуло від рук російської Федеральної служби безпеки.

Того ж дня у Санкт-Петербурзі біля входу на станцію метро «Невский проспект» росіянин на трубі заграв гімн України.

Торік у Челябінську невідомі перефарбували Леніна у кольори українського національного прапору – жовтий та блакитний.

Того ж дня ситуація у зоні АТО неспокійна, зафіксовано один випадок застосування артилерії. Четверо військовослужбовців загинуло, один отримав поранення.

В цей день народилися:

1836 року – російський хірург Микола Скліфосовський, що народився у Херсонській губернії (територія південної України). Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі. Мав маєток біля Полтави, який називають «Полтавською Швейцарією».

Микола Скліфосовський, фото: hismed.net

1883 року – інспектор піхоти Дієвої армії УНР Юрій Капкан-Капканов. Він закінчив Гайсинське міське училище (Вінницька область). Був командиром Богданівського полку (полк ім. Б. Хмельницького), інспектором Залізно-Технічних військ армії УНР та інспектором піхоти. У березні 1918 року видав під своїм прізвищем «Статут стройової служби», який в українській армії отримав назву Капканівського статуту. Насправді статут був розроблений комісією старшин Богданівського полку без участі Капкана.

1909 року – український поет-гуморист Никифор Білоконь, родом з села Букатинка Чернівецького району Вінницької області. Друкуватись Білоконь почав з 1951 року. Відтоді його пісні та гуморески з'явилися на сторінках обласної та республіканської преси. Перша збірка ліричних та жартівливих пісень «Я ще, друзі, молодий» побачила світ 1958 року. Більшість з них покладено на музику композиторами Григорієм Компанійцем, Яковом Цегляром, Глібом Копосовим, Костянтином Лістовим.

Не забувайте вітати – Володимира, Олексія, Артема, Петра та Степана!