4 травня в історії України та Вінниччини

1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці. Ця залізниця з'єднувала Одесу з Балтою і довжина її була близько 223 версти. Через рік цю залізницю продовжили до Кременчука та Харкова. Цікаво, що Одеська залізниця аж 13 років існувала як самостійна організація, а після того увійшла до акціонерного товариства Південно-Західних залізниць.

У 1918 році відбулися чергові збори Подільської Губернської народної ради (до складу Подільської губернії входила і Вінницька область). Рада зазначила, що озброєні виступи селян проти польських легіонерів, які без дозволу державної влади порядкують по селах, втручаються у життя селян, свідчать про те, що факти беззаконних дії будуть викликати великі заворушення селян. Народна рада наголосила на тому, яку небезпеку українській державності несуть польські легіонери своїм грабіжництвом по селах, ворожим ставленням до селян. Вона просила український уряд негайно провести їх роззброєння і вивести за межі Подільської губернії і України. І до організації української народної армії дати дозвіл повітовим комендантам створювати озброєні команди чи сотні на місцях.

1920 року відновив діяльність вінницький районний комісаріат праці та окружний суд. А також до міста прибув губерніальний комісар Поділля Колодяжний, який вже приступив до виконання своїх обов'язків.

У 1945 році проголошена «Декларація Проводу Організації українських націоналістів». У ній йшлося про те, що ОУН не збирається покидати Батьківщину і буде боротися проти радянської влади навіть після завершення ІІ Світової війни. Проте вже у 1950 році загинув Роман Шухевич – очільник ОУН. І вже до середини 50 років рух опору було придушено.

1986 року 10-кілометрову зону ураження збільшили до 30-кілометрової. За два дні сподівалися вивести людей з цієї зони.

У 2014 році у Одесі не припиняються сутички. Без втрат не обійшлося й цього разу. За державні гасла, що викрикував патріотичний одесит, йому розбили камінням голову. А проукраїнському журналістові прострелили ногу.

Того ж дня на Донбасі активісти розпочали референдум. Питання на синьо-жовтих бюлетенях стосувалися цілісності території України. Проте ні цей референдум, ні той, що проводили сепаратисти, юридично визнати не можливо.

Фото: korrespondent.net

Торік у зоні АТО стартував автопробіг "Перемога заради миру", що триватиме до 9 травня. У колоні брала участь техніка Другої світової війни, що їздила Слов'янську, Маріуполі, Краматорську тощо.

Того ж дня у зоні АТО не припиняються обстріли бойових позиції український військовослужбовців. Двоє з них загинуло, і аж п'ятеро отримали поранення.

В цей день народилися:

1876 року — український письменник та перекладач Максим Вдовиченко (Гаврилюк), що народився у селі Зозівка, нині Липовецького району Вінницької області. Друкувався в журналах та антологіях «Літературно-науковий вісник», «Нова Громада», «Розвага», «Шершень», «Акорди» та інших. Брав участь в українському визвольному русі 1917-1920 років, воював у армії Симона Петлюри. У 1920 році переїхав до Польщі, а згодом — до Франції, де брав активну участь у житті української громади. Автор збірки віршів «На хвилях смутку».

1886 року — диригент українського походження Микола Малько, родом з Браїлова Вінницької області. Завдяки прихильному ставленню до радянського режиму, він став однією з провідних фігур музичного мистецтва. Керував рівними концертами. Написав книгу "Диригент і його паличка". З 1965 року у Копенгагені періодично проводять конкурс диригентів імені Микола Малька.

1889 року — українська оперна співачка і педагог Марія Тессейр-Донець. Була солісткою Київської опери, а згодом стала викладачем і професором Київської Консерваторії. Виконувала партії в операх "Тарас Бульба", "Утоплена" та "Різдвяна ніч" Лисенка, "Іван Сусанін" Глінки та "Ріголетто" Верді.

1930 року – український кінознавець Тетяна Дерев'янко (Бєлоненко). Автор сценарію мультфільму «Щасливий принц», багатьох статей про діячів українського кіно, співупорядник зібрання творів О.Довженка в 5-ти томах, збірників «Ігор Савченко», «Щорс». Зібрала матеріали для книги «Будем жить!», «Еврейские кинематографисты в Украине. 1917–1945».

1969 року — український політик Олексій Фурман, що народився у місті Вінниця. У 1996 році став депутатом Вінницької міської ради, з 2006 року — депутат Вінницької районної ради. З 2009 року вступив до партії ВО "Свобода" і вже з 2010 року очолив її вінницький осередок.

Олексій Фурман, фото з архіву Vlasno.info

До речі, свій день народження сьогодні святкує Івано-Франківськ – місто, що заснували ще у 1662 році!

Не забувайте вітати – Олександра, Олексія, Миколая, Максима та Дениса!