5 травня в історії України та Вінниччини

У 1581 році друкар Іван Федоров видав перший руський календар "Хронологія". Це був віршований календар, що ілюструвався біблійними історіями. Автором віршів був Андрій Римша — білоруський поет. Саме Іван Федоров за сприянням князя Костянтина Острозького видав "Острозьку Біблію" та "Абетку".

1920 року до Вінниці прибув Головний отаман військ УНР Симон Петлюра у супроводі військового міністра УНР Володимира Сальського та міністра єврейських справ Пінкаса Красного. З Вінниці вони поїхали до Козятина, де його урочисто вітали широкі громадські кола.

Того ж дня вийшов наказ губерніального комісара Поділля Євгена Колодяжного "До населення Поділля", в якому сповіщалося про те, що населення Поділля підлягає цивільній владі УНР, а в Кам'янецькому, Ушицькому, Проскурівському та Літичівському повітах тимчасово залишається польська цивільна влада. Всі державні установи мали негайно приступити до праці.

Того ж дня у селі Писарівка, Ямпільського повіту, Подільської губернії (тепер Вінницька область) відбулася зустріч полку Чорних Запорожців армії УНР із загонами Донського кінного полку сотника Фролова. Напередодні, частина Фролова перейшла від білогвардійців Денікіна на бік УНР.

У 1932 році в Уманський районі Вінницької області через голодування селян, виснаження та загибель худоби засіяно 18,8 % площі ранніх ярих культур. Половина придатних коней через фізичне виснаження виробила від 40 % до 10 % норми польових робіт. Через брак продуктів припинилося громадське харчування колгоспників. Голод охопив усі села району, збільшилася смертність від голоду. В селі Дмитрушки щоденно помирало 5–6 осіб. У селі Стетківці виявлено факт людоїдства. Значна частина населення опухла від голоду, працездатні виїхали за хлібом до промислових центрів. Колгоспники виходять на роботу лише за наявності харчування.

1944 року німецький каральний загін спалив 285 дворів села Криштопівка Дашівського району (загинуло 36 жителів), 476 дворів села Мітлинці Ситковецького району (загинуло 15 жителів), що на Вінниччині.

У 1963 році у Вінниці на площі 8 га закладено міський ботанічний сад. Він знаходиться на території Вінницького аграрного університету. Наразі налічує близько 70 га насаджень. Це понад 700 тис. дерев та кущів та 650 видів квітів. Втім, зараз він виглядає доволі недоглянутим.

ботанічний сад у Вінниці, фото: restplace.com.ua

1992 року за ініціативи Міжнародної асоціації акушерок вперше відзначили День акушерки. В Україні, й за кордоном, проводять тренінги та семінари для обговорення труднощів, що виникають при виконанні важливих завдань акушера.

Того ж дня Верховна Рада Криму прийняла Акт про проголошення незалежності Криму. Ця норма була пізніше прописана у Кримській Конституції. Попри те, що українська влада ще з 1990 року йшла на поступки місцевій кримській владі, проросійські сили вимагали незалежності Криму. Проте вже 1995 року Верховна Рада України відмінила і Акт проголошення незалежності, і Кримську Конституцію.

У 2014 році сепаратисти на Сході України збили черговий український вертоліт — він впав у річку і екіпаж, на щастя, залишився живим.

Того ж дня почали переслідувати людей, що брали участь у протестах в Криму. Протестували люди з вимогами впустити Мустафу Джемілєва на територію півострова.

Того ж дня було створено батальйон "Айдар" — спеціально для захисту Луганщини. Названий на честь місцевої річки.

Торік у зоні АТО відбулося 17 ворожих обстрілів. Загиблих серед українських військових немає, проте аж трьох було поранено.

В цей день народилися:

1900 року — письменник, публіцист та лікар Юрій Липа. Він був одним із визначних ідеологів українського націоналізму. Видав кілька десятків статей та брошур про вільну Україну, крім того, сам долучився до воєнних дій під час визвольних змагань 1917-1921 років. У роки ІІ Світової війни став активним учасником руху Опору.

1918 року — радянський військовий льотчик-винищувач Віталій Топольський, родом з Вінниці. Під час ІІ Світової війни брав участь у обороні Одеси, здійснив 123 бойових вильоти та 14 повітряних боїв. Збив вісім літаків ворога.

1939 року — активна учасниця Помаранчевої революції баба Параска (Параска Королюк). Велика прибічниця Віктора Юшенка напередодні 2004 року вона подорожувала селами України з метою агітації. У 2005-2006 роках часто навідувалась до Києва з візитами до Ющенка та Тимошенко (була з ними особисто знайома). У 2006 році активно пікетувала "Круглий стіл".

Параска Королюк, фото: euroua.info

1941 року — фахівець у галузі садівництва, професор Іван Гулько, що народився у селі Володіївці Барського району Вінницької області. Працював на дослідних станціях садівництва; завідував кафедрою плодоовочівництва, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції Львівського аграрного університету. Основний напрям наукових досліджень – господарсько-біологічні властивості клонових підщеп яблуні.

1947 року — українська громадська діячка та науковець Людмила Порохняк-Гановська, що народилася у місті Вінниці. Брала участь в 2005 році у відзначенні річниці випробування ядерної зброї в районі острова Бікіні (Маршалові острови) — була першим громадянином України, що відвідав Маршали. Була ініціатором проведення паралельного міжнародного форуму при відзначенні 20-річниці Чорнобильської катастрофи в 2006 році.

1951 року — український дипломат Олег Скоропад, що народився у місті Погребище Вінницької області. З 1994 року обіймав посаду Заступника Генерального Секретаря Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. З 2004 року — Надзвичайний та Повноважний Полос України у Нігерії, з 2006 року — у Гані, а з 2009 — ще й у Беніні.

До речі, у Японії сьогодні святкують День дітей!

Не забувайте вітати – Віталія!