9 травня в історії України та Вінниччини

У 1920 році відбулися збори вінницької Національної Ради за участю 28 представників від різних українських організацій. На зборах розглянули питання про діяльність президії Ради та реорганізацію Ради. Її функції мали збільшитись – вона мала стати політичним органом і органом громадської думки для об'єднання всіх політичних, економічних та культурно-освітніх сил українського громадянства. До складу Ради мали ввійти по 3 представника від українських політичних партій та по 2 – від інших організацій. Було вирішено також докласти зусиль для поширення серед населення відозв Головного отамана військ УНР Симона Петлюри та начальника Польської держави Юзефа Пілсудського.

Того ж дня польські війська увійшли в Брацлав та Тульчин Подільської губернії (нині Вінницька область).

Того ж дня до Могилів-Подільського Подільської губернії (нині Вінницької області) приїхав голова Директорії Головного отамана військ УНР Симон Петлюри.

1939 року у Вінниці відбулися заходи, приурочені до 50-ти річчя смерті відомого російського письменника-сатирика Салтикова-Щедріна. Вінницькою обласною бібліотекою організовано книжкову виставку, на підприємствах та в установах міста прочитані лекції про життя і творчість письменника, організовано концерт у Зеленому театрі, також у програмі дня були народні гуляння.

У 1944 році радянські війська звільнили Севастополь від німецьких військ, таким чином успішно завершуючи Кримську операцію. Останніми стали бої на мисі Херсонес 12 травня.

З 1945 року, коли Радянська армія разом із союзниками відбила німецький наступ, традиційно святкують День Перемоги.

Того ж дня у населених пунктах Вінницької області відбулися мітинги і демонстрації, в яких взяли участь більше одного мільйонна чоловік.

У 1981 році відбулася урочиста церемонія відкриття «Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни». Фонди музею налічують біля 300 тисяч музейних експонатів.

Заступник голови Ради міністрів УРСР Марія Орлик показує макет музейного комплексу першому секретареві ЦК КПУ Володимиру Щербицькому, голови президії Олексієві Ватченку, голові Радміну Олександрові Ляшку. 1978 р., фото: istpravda.com.ua


2014 року в Україні відбулася низка терактів. В Києві затримало двох терористів з вибухівкою біля метро. У Донецьку сепаратисти напали на санаторій «Шахтарські зорі», де перебували більше 100 українських військових.

Того ж дня 9 травневі паради в кількох містах України перетворилися у бійки. Так, у Маріуполі у результаті бійки 20 терористів загинуло, ще 4 потрапили в полон.

Торік у ДНР пройшов парад Перемоги. Прем'єр-міністр ДНР Захарченко прийшов на парад не зовсім у тверезому стані і ледь втримався на ногах під час проходження військової колони техніки.

Того ж дня, попри те, що сепаратисти святкували День Перемоги, позиції українських військових у АТО обстрілювали цілих 20 разів. Загиблих не було, а чотирьох було поранено.

В цей день народилися:

1871 року – український етнограф та фольклорист Володимир Гнатюк. В роки навчання почав серйозно студіювати фольклористику та етнографію, саме тоді вийшли його перші праці в часописах «Житє і слово», «Народ» та інші. Всього опубліковано майже 1000 наукових праць. Першу його розвідку про лірників надруковано у 1896 році.

1890 року – діяч Української Центральної Ради, Організації українських націоналістів, Президент Української Головної Визвольної Ради Кирило Осьмак. Пізніше, його ув'язнювали та висилали з України за антирадянську діяльність. З 2015 року в Києві є вулиця Кирила Осьмака.

1918 року – український актор Микола Панасьєв. Він знявся у фільмах: «У степах України», «Пригоди з піджаком Тарапуньки», «Одного чудового дня», «Штепсель одружує Тарапуньку», «Сто тисяч», «Королева бензоколонки», «Вій», «Дипломати мимоволі». Озвучував мультфільми «Заєць та їжак» та «Некмітливий горобець».

Микола Панасьєв в ролі Ониська у фільмі "Фараони"


1944 року – український історик та краєзнавець Григорій Казьмирчук, що народився у селі Кальник Іллінецького району Вінницької області. Автор близько 500 наукових, науково-популярних, публіцистичних праць. Серед них 35 монографічних досліджень, брошур та курсів лекцій. Досліджує проблеми історіографії, бібліографії, історії України, Росії та краєзнавства.

1966 року – український поет Анатолій Мартинюк, уродженець села Скоморошки Вінницької області. Автор кількох збірок поезії. А крім того, голова комісії із розвитку та реалізації програм Федерації дзюдо Вінницької області.

Не забувайте вітати – Миколая, Василя та Степана!