6 червня в історії України та Вінниччини

1920 року відбулося чергове засідання Вінницької національної ради в справі організації Всеукраїнської національної ради. Ухвалено прохати президію Кам'янець-подільської Національної ради взяти на себе ініціативу організації Всеукраїнської національної ради шляхом введення до Кам'янець-Подільської національної ради представників всіх просвітніх, культурних, економічних, політичних і професійних установ та районних національних рад. Ухвалено відкрити у Вінниці "Український клуб" для згуртування українського громадянства міста.

У 1932 році газета «Вісті» повідомляла, що УСРР відставала в сівбі. Загальний план сівби виконано на 67 %, а з цукрового буряку – на 73,2 %. Найбільш незадовільно провели сівбу в Київській і Вінницькій областях. Зокрема у Вінницькій області засіяно 58,2 % ріллі, буряком засіяно 68,5 % запланованих посівних площ.

Фото: vseslova.com.ua

1942 року у Гнівані та Новому Пікові Вінницької області розстріляно 276 і 76 євреїв, відповідно.

У 1990 році на Всеукраїнському соборі Української автокефальної православної церкви Патріархом Київським і всієї Руси-України обрано Мстислава (Скрипника). Проте того ж року він виїхав до Канади, а управителем справами Церкви був призначений єпископ Антоній.

1992 року у Києві відбулося офіційне відкриття відродженого Університету «Києво-Могилянська академія» - найстаршого навчального закладу в Україні. Сьогодні Національний університет «Києво-Могилянська академія» регулярно входить до трійки кращих українських університетів за різноманітними рейтингами.

У 1994 році в Україні з'явилося ще одне свято – День журналістики! Сьогодні журналісти відзначають своє професійне свято, тому vlasno.info вітає усіх колег!

2014 року рятувальникам смт Вороновиця, що на Вінниччині, повідомили про небезпечну знахідку: на польовій дорозі неподалік села Михайлівка виявили дві гранати.

Торік було зафіксовано 15 прольотів БПЛА противника. Переважно на Луганщині та Маріупольському напрямку. Тричі з «Градів» була обстріляна Старогнатівка, що на Донеччині. Також по одному разу Гранітне та Богданівка на цьому напрямку.

В цей день – 6 червня – народилися

1847 року – український громадський та політичний діяч Галичини, історик Олександр Барвінський. Запровадив фонетичний правопис і термін «українсько-руський» у шкільних підручниках та пресі. Написав низку статей з проблем шкільної освіти, української історії, мовознавства, політичного життя.

1936 року – український журналіст та громадський діяч Олександр Руденко-Десняк. Головний редактор журналу «Дружба народов». Заступник директора Культурного центру України в Москві, начальник відділу інформації та діаспори КЦУ. Започаткував проект «Діаспора», яким покладено початок об'єднанню російського українства навколо спільної розбудови українського руху в Росії.

1937 року – український поет та журналіст Петро Перебийніс. Народився у селі Слобода Шаргородська Шаргородського району Вінницької області. Автор п'єси «Коридор, або Червоний морок» (1995). Видано окремою книжкою під назвою «Коридор» (2009). У передмові до дилогії «Чотири вежі» Михайло Слабошпицький визначає найприкметніші ознаки Перебийносової поезії: «Домежний лаконізм (іноді навіть здається, що він сповідує естетику й поетику літературного мінімалізму), світлий мінор і та ненав'язлива сумна іронія, що більше характерна для стоїків, які вже не чекають від життя великої радості, однак і не заламують у відчаї руки... Поет говорить гідно. Спокійно. Стримано. Стисло...».

Фото: slovoprosvity.org

1941 року – вчений у галузі металургії Анатолій Овчарук, що народився у селі Березівка Бершадського району Вінницької області. Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Автор понад 220 наукових праць. Лауреат Державних премій України у галузі науки і техніки, премії імені Ярослава Мудрого (у 2006 році). Постійно підтримує зв'язки із земляками.

1950 року – український лікар-онколог Юрій Спіженко, родом з села Побірка Теплицького району Вінницької області. вересні 2009 року був відкритий перший центр «Кіберніж» в Україні заснований академіком Спіженком. Автор (співавтор) близько 210 наукових праць, зокрема 3 монографій, підручника «Клінічна хірургія», 16 авторських свідоцтв. Почесний президент журналів «Ліки України», «СНІД»; член редколеґій науково-практичних журналів: «Клінічна антибіотикотерапія», «Вісник фармації», «Клінічна фармація»; член наглядової ради Національного фармацевтичного університету.

Не забувайте вітати – Івана, Григорія та Степана!