7 червня в історії України та Вінниччини
1920 року у Вінниці наголосили про необхідність утворення спеціальної комісії для проведення обрахунків з поляками; вирішено вжити всіх заходів для найскорішого внесення до Ради Міністрів законопроектів про Конституцію і скликання передпарламенту.
Того ж дня у Вінниці затвердили призначення Зайцева на посаду головноуправляючого справами мистецтва та національної культури.
У 1942 році з Чернівців депортовано у Вінницьку область 1000 євреїв.
1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову про перепідпорядкування Україні союзних підприємств на території республіки. Трохи більше як два місяці пройшло до того, щоб ці підприємства підпорядкувалися уже незалежній українській державі.
Того ж дня на батьківщині козаків – на Запоріжжі – відкрився легендарний Всеукраїнський фестиваль народного мистецтва «Хортиця». Присвячений він був 500-річчю козацтва. Тут можна було знайти вишиванки, рушники, писанки, гончарські та ковальські вибори тощо.

Хода до острову Хортиця, 1991 рік
Фото: youtube.com
2014 року Петро Порошенко став офіційним Президентом України та приступив до своїх обов'язків.
Того ж дня Сімферополь святкував своє 230-річчя як російське місто. В центрі можна було придбати російські сувеніри, а також почастуватися російськими стравами.
Торік внаслідок бойових дій жоден український військовослужбовець не загинув, 8 отримали поранення.
В цей день – 7 червня – народилися
1827 року – поет, вчений Юрій Андрузький. Член Кирило-Мефодіївського товариства, належав до революційно-демократичного крила, очолюваного Тарасом Шевченком. Автор «Начерків Конституції Республіки» (1850) та поетичних творів. Під впливом Т. Шевченка, що з ним познайомився влітку 1846 у Києві, писав вірші, в яких відобразив долю закріпаченої України («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та інші).
1886 року – український мистецтвознавець, етнограф та фольклорист Костянтин Широцький (псевдонім К. Ладиженко), що народився у селі Вільшанка Крижопільського району Вінницької області. Відомими є його твори, присвячені Шевченку: «Деякі портрети, роблені Т. Шевченком», «Брюлов та Шевченко», «Кравюри Т. Шевченка», «Карикатури Т. Шевченка» тощо.
1916 року – український письменник Петро Дужий. З 1944 був референтом пропаганди ОУН. Відомим є його 10 заповідей українській молоді: «...нині кожний український патріот повинен просто підійти до якомога більшої кількості українців і запитати». Першим має бути питання – «Хто Ти: Ти просто громадянин чи український свідомий патріот?».
1926 року – український художник Анатолій Базилевич, що народився у місті Жмеринка. Працював у царині книжкової та станкової графіки. Автор ілюстрацій до багатьох творів Тараса Шевченка, малюнків для кількох поштових листівок з українськими народними піснями на слова Тараса Шевченка. Брав участь в ілюструванні ювілейного видання «Кобзаря». Оформив видання «Малий Кобзар». Відомий також ілюстраціями до видань творів Марка Вовчка, Степана Руданського, Михайла Стельмаха. Він став першим лауреатом гуманітарної премії «Визнання» в номінації «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво».

Анатолій Базилевич
Фото: plastilin.rv.ua
1930 року – співзасновник Української Гельсінської групи (УГГ) Іван Кандиба. Активний учасник УГГ — постійно листувався з політв'язнями, зустрічався з членами Московської гельсінкської групи. Постійно перебував під адміністративним наглядом. За виступ із покаянням у пресі та на телебачення пропонувалися прописка у Львові та робота за фахом. Проте не полишив своєї справи, за що був неодноразово засуджений, а помилуваний тільки у 1988 році.
До речі, сьогодні на Соломонових Островах усі відзначають День незалежності!
Не забувайте вітати – Івана та Вікторію!
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter