Вікторія Добротворська стала кращою спортсменкою червня

У Вінницькому обласному відділенні Національного олімпійського комітету (НОК) України кращим спортсменом червня визнали веслувальницю слаломістку-каноїстку, майстра спорту міжнародного класу 22–річну Вікторію Добротворську.

Спортсменка завоювала бронзову медаль на етапі Кубка світу з веслувального слалому серед жінок, який відбувся 26-28 червня у Кракові (Польща). Виступала на каное-одиночці. Вікторія є неодноразовою чемпіонкою України з веслувального слалому, вона срібна призерка чемпіонату Європи серед молоді (до 23 років). Нині працює тренером у ДЮСШ № 2.

— Вікторіє, коли ви почали займатися таким не надто безпечним видом спорту? І чому саме ним, а не, скажімо, до боксом?

— Мій батько — спортсмен–веслувальник і цілком природно, що я вже з дитинства була зацікавлена веслуванням. А прийшла я уперше на водно–спортивну базу «Спартака» у 6 років. У 8 почала вже професійно займатися у групі юних веслувальників. У змаганнях стала приймати участь з 10 років. А щодо безпеки мого виду спорту, то стверджую, що він, якраз, безпечний.

— Де ви, в основному, тренуєтесь?

— Поширені чутки, що мої тренування проходять на швидкій течії на Південному Бузі у Сокільці поблизу Немирова. Це не зовсім точно. У Сокільці тренування, зазвичай, бувають, але лише один раз на рік. Все ж таки, це далеко від обласного центру. Я постійно тренуюсь у Вінниці на «гладкій воді» — акваторії Південного Бугу на водно–спортивній базі «Динамо». Там для нас ставлять слаломні ворота, але ж вода «гладка», потрібної течії немає.

— Тобто перед відповідальними міжнародними змаганнями вам значно складніше налаштуватися на «слаломну воду з течією», ніж закордонним слаломістам?

— На жаль, саме так. Вони і дивуються, як це мені вдається частенько бути в лідерах. Адже в них у розпорядженні ціла мережа спеціальних слаломних каналів.

— І гіпотетичне питання: чи можливо було у Кракові здобути «срібло» і навіть «золото»?

— Срібну медаль реально могла завоювати, але в мене були помилки при доланні слаломних воріт. А на «золото» зазіхнути шансів не було.

— Відомо, що йде підготовча робота по включенню жіночого слалому на каное в олімпійську програму. Чи є у вас щодо Олімпіади якійсь наміри?

— Виступити на Олімпіаді — це моя мрія. На жаль, на Олімпіаді – 2016 у Ріо–де–Жанейро (Бразилія) жіночого слалому на каное не буде. Можливо це станеться на наступній Олімпіаді.


Фото: Вінниця.інфо