У південно-східній частині Крижопільського району, оточене з усіх боків густими лісами, розкинулося миловидне село Крикливець, перші мешканці якого рятувалися від татар-ворогів дикими й голосними криками, кореспонденту Vlasno.info повідомляють місцеві мешканці.


Походження назви села має свою цікаву історію: одні дослідники кажуть, що тут споконвіку жили надзвичайно крикливі люди. Це було їхнім своєрідним захистом, наприклад, коли на село нападали татари, люди настільки голосно і дико кричали, що вороги були змушені швидко тікати, навіть, не захопивши нікого у полон.


У старожилів села є своя версія походження назви.

– Один чоловік мені розповідав, що колись наше село, що з усіх сторін було оточене густими лісами, взагалі не мало назви. От одного разу тим лісом їхав пан, який вирішив переночувати в одних людей. Все б добре, але всю ніч в тій родині плакала дитина, і пан той не міг заснути і здавалося йому, що це не одна дитина так кричить, а все село завиває. Вже на ранок пан і сам крикнув "Ну й крикливе село!" От тоді, імовірно, і з'явилася назва нашого села, ‒ зауважує місцева мешканка Галина Петрівна.


Точної дати виникнення села немає, проте дослідники припускають, що це XV століття. Адже тоді Крикливець мав ще й приставку Волосо-Крикливець та Русо-Крикливець, що означало, що засновниками його були руси та волохи (утікачі із Бессарабії). Загалом селом правили пан, що тримав майже всі землі та священик, який також мав привілеї. Населення займалося ремісництвом. Славилися крикливчани на всю округу випалюванням міцної цегли. Також було два великих млини, що працювали на парових двигунах і понад двадцять млинів-вітряків.
Має свою історію і місцевий храм, який був збудований у 1823 році на кошти прихожан й сьогодні функціонує.


‒ Декілька разів більшовики закривали нашу церкву, навіть, коли прийшли німці, то церкву не закривали, а червоні переробляли її то під клуб, то під зерносклад, був, навіть, музей села. Понад двадцять років тому селяни самі вирішили, що все-таки тут буде церква і зробили ремонт, ‒ каже пані Галина.

Місцеві мешканці намагаються дослідити історію та культуру свого села. Зокрема, розповідають кореспонденту Vlasno.info. Характерні для Крикливця діалектизми, наприклад, слово "губи" означає гриби, а вислів "не по-руськи" ‒ не зрозуміло як.

Нагадаємо, що в Гарячківці Крижопільського району стоїть символ переселення гуцулів на Поділля. 

Фото зі сторінки спільноти "Крикливець" в соцмережі ВКонтакті