Розкішний палац у селі Турчинівка Чуднівського району, що на Житомирщині, понад сто років тому був збудований відомим на той час меценатом Федором Терещенком, як весільне придане для доньки, повідомляє Vlasno.info. Хоч садиба була неймовірно красивою, проте щасливе життя доньки багатія там так і не склалося, і будівля майже завжди пустувала.

Розпочалося будівництво будинку 1899 року. Знаний на той час меценат Терещенко вирішив збудувати його для своєї доньки Наталії. Проте, коли дівчинці було чотири роки ‒ батько помер, і палац залишився недобудований.

Нагадаємо, у родини Терещенків на території сучасної Житомирщини було кілька садиб, одна з них ‒ у селі Червоному. Нині вона перебуває в аварійному стані, проте все одно є прекрасною, адже щорічно її відвідують сотні туристів.

Будучи дорослою, Наталія вирішила завершити батьківський подарунок. Разом з чоловіком, дворянином Сергієм Уваровим, Наталія добудували будівлю. Проте, приїздили туди, в основному, влітку чи весною. Для Уваврових це була своєрідна літня резиденція, решту часу палац пустував.

Наталія Уварова, переважно, мешкала у Києві, адже займалася благочинністю, і там, за власний кошт, побудувала пологовий будинок. За переказами, жінка, попри свій дворянський стан, працювала в своїй лікарні звичайною акушеркою, іноді, навіть, приймала пологи. До сьогодні, на фасаді палацу зберігся родинний герб родини Уварових з буквою «У» в центрі.

Всі будівлі зроблено з червоної цегли. Архітектори намагалися за допомогою цього будівельного матеріалу підкреслити вишуканість, і своєрідну "жіночу тонкість" садиби.

Місцеві полюбляють розповідати цікаву легенду про сватання двоюрідного брата Наталії Івана до однієї з місцевих красунь. ЇЇ батьком був суворий генерал, який не хотів давати молодятам благословення. Це було влітку, батько промовив, "Я дам благословення, коли земля побіліє!". Закоханий Іван стурбувався, адже влітку, щоб земля стала білою, сніг точно не випаде. Проте, помізкувавши, заїхав до дядька на цукровий завод, набрав декілька тонн цукру і всипав ним землю біля будинку нареченої. Так земля стала біла, й генералові довелося дати благословення молодим.

Маєток Наталії Уварової займає площу в одинадцять гектарів, і складається з палацу, господарського корпусу, садибного будинку, великої брами та парку. Також Уварови викопали на території ставок, дно якого встелили дубовими дошками. Нині садиба є архітектурною пам'яткою національного значення.

Попри розкіш, щасливого життя для родини Уварових, в палаці не судилося. В революційні часи подружжя розлучилося, Сергій з дітьми виїхав до Парижу, а Наталія залишилася в Турчинівці. Проте, незабаром, її розпочали переслідувати і завітали в садибу. Але жінка була підготовлена до гостей: перевдягнулася в покоївку, і втекла через чорний хід. Померла Наталія Уварова у Франції, майже у столітньому віці.

Нині в маєтку розташоване ПТУ. Тут навчаються майбутні трактористи, слюсарі та зварювальники. Місцеві зазначають, що адміністрація навчального закладу, насамперед, розповідає студентам історію будівлі, в стінах якої вони навчаються. Можливо, саме тому, палац не став аварійним, адже студенти та викладачі доглядають за садибою.

Всередині будинку й до сьогодні залишилися сліди позолоченої ліпнини, люстри та деякі меблі. В парку можна побачити залишки фонтанів, а також дерева, яким по кількасот років.

Діставатися до палацу пані Уварової з Вінниці, найкраще, через Бердичів. Звідти, до Турчинівки часто курсують автобуси. Сама садиба знаходиться від траси в десятьох хвилинах ходьби.

Фото з сайту tutbuv.com