Музей в Тиманівці відвідали делегації із 160 країн світу

Просторий та багатий на ексклюзивні експонати музей відомого полководця Олександра Суворова у селі Тиманівка Тульчинського району з початку його заснування відвідали делегації із 160 країн світу. Про це кореспонденту Vlasno.info повідомили місцеві мешканці.

Місцеві пишаються своїм населеним пунктом, адже це єдине село на Вінниччині, де є аж три музеї. Один із них ‒ музей Суворова.

‒ Створили його 1947 року небайдужі селяни та вчителі на чолі з тодішнім головою колгоспу Желюком. Вирішили розмістити експонати саме в тому будинку, де жив сам Суворов. Загалом це був будинок для управителя графа, проте управитель з радістю поселив тут ще й Суворова. В нашому селі знаходилася одна з найбільших військових частин, тому полководець часто перебував у Тиманівці. В цьому будинку він прожив рік і два місяці, ‒ розповідає директор музею Любов Варварук.




У музеї є чимало експонатів з усього світу. Зокрема, перевезено із маєтку на батьківщині полководця, що в Кончанському Новгородської губернії, книги з особистої бібліотеки. Майже всі видані іноземними мовами, адже Суворов знав вісім мов, його батько ‒ шість. Також збережено книгу, в якій Суворов власноруч записував нотатки.

Особливо цікавим музей буде для любителів військової справи. Адже є багато різноманітних та унікальних експонатів: гармати, військове знаряддя, нагрудні щити, офіцерські сумки та інші обладунки. Директор музею розповідає, що обмундирування суворовського солдата тоді важило близько 50 кілограмів.

‒ В нас є дві унікальні гармати: одна ‒ часів Петра I, інша ‒ часів Катерини II. В той час одну гармату обслуговувало чотири чоловіки, а перевезти могли три пари коней. Дуже багато речей нам подарували з Петербурга та Ізмаїлу, адже там також є музеї Суворова. А нещодавно швейцарець подарував нам шаблю суворовця, яка десятками років була їхньою родинною реліквією. Зібрав сімейну колегію, і разом вони вирішили, що ця шабля повинна знаходитися саме в нашому музеї, ‒ зауважує Любов Степанівна.

У третій кімнаті музею представлені речі, знайдені у самій Тиманівці. Суворов мав звичку скрізь, де проходили солдати, копати колодязі. І в селі є чотири такі кринички, навпроти яких у 1947 році місцеві посадили сад. Саме тоді було знайдено чимало ядер, підков та інших речей.

‒ Один чоловік знайшов за селом дві підкови і подарував їх нам в музей "на щастя". Як виявилося, вони, дійсно, приносять щастя, адже на той час музей був без ремонту і занепадав. Але одного прекрасного дня до нас приїхав чоловік з Києва на екскурсію, і так йому сподобалося в нас, що він став спонсором реставрації будинку і в середині, і ззовні. То було щастя для всієї громади. Нашого спонсора звати Борис Поляков і ми всі дуже вдячні йому за таку допомогу, ‒ з посмішкою говорить пані Любов.

У другій кімнаті представлено експонати російсько-турецької війни. Зокрема, Ізмаїл, що перебував в руках турків, Суворов визволяв разом з козаками. Тоді було взято 346 турецьких прапорів, один з яких нині знаходиться у Тиманівці. Своїх вояків полководець називав "чудо-богатирями". Вони були сильними, а ще володіли різноманітними військовими стратегіями.

Привертає увагу туристів і подвір'я біля музею, а саме — мініатюра Чортового мосту в Альпах, який героїчно пройшло військо Суворова у 1799 році під час Швейцарського походу. У Суворова було більше 20 тисяч вояків, а у французького противника ‏‒ 60 тисяч солдатів. Щоб наші вояки не змогли пройти перевал, французи навіть підірвали міст. Проте, суворовці не розгубилися, склали колоди, зв'язали ременями, перебралися на протилежну сторону й здобули перемогу. До речі, Олександрові Суворову на той час було вже 70 років.

‒ В Україні таких музеїв небагато, тому нам потрібно зберігати цю історію. Навіть в маленькій Швейцарії музеїв Суворова аж п'ять, ‒ зауважує директор музею Любов Варварук.

Фото Віти Омельчук