Дзвони цієї церкви вже не одне покоління кличуть до себе вінничан. Ця блакитна перлина майже три століття прикрашає Вінницю. Мова йде про Миколаївську церкву. Побудували її у 1746 році стараннями ктитаря Антона Постельника.

Розташована вона в п'яти хвилинах від самого серця міста. Варто спуститися вниз до Південного Бугу біля міської ради та перейти через міст річку. Ріка ніби є межею двох вимірів: церковна тиша та гамір великого міста.

Згідно зі старовинною легендою, перша церква на місці сучасної Миколаївської була збудована у ХІІІ столітті. Тоді у цю місцину, рятуючись від монголo-татарської навали, прийшли двоє монахів із Києво-Печерської лаври: Микола та Володимир. У сні їм явився святитель Миколай та сказав встановити хрест на пагорбі та збудувати церкву. Утім, про неї відомо дуже мало. Відомо тільки, що збудували її біля схилу гори, на якій височів перший вінницький замок, закладення ще наприкінці XIV сторіччя князем Федором Коріатовичем.

Церква збудована в тих місцях, де зароджувалося місто Вінниця. Є також інформація, що у староміській церкві вінчався Кальницький (Вінницький) полковник Іван Богун – один із найближчих соратників гетьмана Богдана Хмельницького та противник як польського, так і московського панування в Україні. Власне, за це його поляки і розстріляли у лютому 1664 року.

Миколаївська церква є одним із найкращих зразків подільської народної архітектури, характерне українське бароко. Якщо дивитися на церкву знизу, то складається враження, що храм летить над містом. Цей храм чи єдиний з українського типу трьохчастинних церков, який збудували без цвяхів. Вона трьохярусна. Унікальність її в тому, що поставили будівлю на восьмикутник, тоді коли зазвичай дерев'яні церкви ставили на четверик. Вісімка цифра символічна для християн, бо православний хрест восьмикутний.

– Російська мова написів в українському храмі на Поділлі, згадка про ікону «святого царя-мученика» Миколи ІІ... Чи можуть такі методи привести людей до Бога? Численні приклади з історії свідчать, що не можуть. Заспокоюю себе тим, що церкви не одну неправду пережили та вистояли, – каже паломник Володимир Мороз.

Так як храм будувався ще за часів оборонного церковного зодчества - дзвіниця розташована не по осі храму, а на розі обгородженого гранітною стіною церковного подвір'я. У разі нападу ворогів дзвіниця могла служити оборонною вежею, з якої могли прострілюватися дві стіни укріплення.

У 1910 року церкву відвідав російський цар Микола ІІ. Храм, а 1960-х церкву закрили. У 1970 року пам'ятку реставрували.

Використовувалися матеріали risu.org.ua та телеканалу Еверест, фото: zamkovyi.livejournal.com, kartagoroda.com.ua, risu.org.ua