У Жмеринці, окрім одного із найгарніших вокзалів України, знаходиться не менш привабливий костел святого Олексія.

Жмеринська католицька громада існувала і зростала з початком заснування Жмеринки. З 1890 року парафіяни не раз зверталися у Кам'янець-Подільський до генерал-губернатора, щоб той дозволив побудувати в місті храм, але щоразу отримували відмову.

У 1904 році двоє мешканців Жмеринки Садовський та Михальський поїхали до Санкт-Петербурга зі зверненням до імператора Миколи II. Після трьох місячного очікування, вони потрапили до нього на прийом. Саме у цей час в імператора народився син Олексій, який був хворий на ДЦП. Садовський та Михальський запропонували: якщо буде побудований храм, то буде найменований на честь Святого Олексія і щоденно в костьолі буде проводитись служба за його здоров'я. Імператор надав дозвіл на будівництво.

Храм будували з 1904 по 1910 рік. Він був освячений Кам'янець-Подільським єпископом. З 1912 по 1926 рік парафія нараховувала 2,5 тисяч прихожан. З 1928 по 1931 настоятелем храму був отець Садовський, якого було розстріляно співробітниками НКВД у 1937 році.

З 1936 по 1941 храм не діяв. Літургійний одяг та всі культові обрядові предмети переховували віруючі аж до його повторного відкриття. Щоб надати храму нерелігійний вигляд, влада наказала скинути його високу готичну вежу з хрестом. За словами очевидців, при скидані вежі загинуло сім осіб (тих, хто займався ліквідацією костелу).

За рішенням міськвиконкому у храмі мали відкрити електростанцію. Однак вона так і не була введена в дію, оскільки робота компресорів призвела до того, що тріснула бокова сторона будівлі. Архітектор міста порадив припинити усякі роботи. Замість електростанції було відкрито продовольчий склад. Парафія в ці часи діяла підпільно на квартирі одного з прихожан. Службу проводив священик із Німеччини.

В період окупації міста у 1941 році костел було відкрито, а силами вірян було проведено ремонт. З 1952 по 1970-ті роки в костелі були настоятелями: отець Ольшевський, отець Вільк, отець Дажицький. З 1972 року настоятелем став одеський єпископ Броніслав Бернацький, який займався упорядкуванням території і проводив реставрацію храму. З 1995 року настоятель — отець Францис Погребний.

– За архітектурою костел схожий на той, що у Гнівані. Тільки той у два рази більший. Жмеринському костелу святого Олексія надає привабливість його готичний шпиль, завдяки якому його можна побачити у всіх кінцях Жмеринки. Погано, що Жмеринку знають тільки за один вокзал. У нас є багато чого цікавого, – каже жмеринчанин Назар.

Дістатися Жмеринки можна автобусом з Західного автовокзалу або залізницею з Вінниці.

Фото Вадима Постернака та Ярослана Крицина