Школярі та їх батьки з містечка Красногорівка Мар'їнського району Донецької області звернулись до Барського районного відділу освіти з проханням допомогти у відновленні школи, яка вже більше року стоїть зруйнована обстрілами. Про це Vlasno.info розповів волонтер та фермер з Барщини Олег Шкурат.

Чоловік часто навідує прифронтові села, купує та привозить речі для дітей, продукти та підгузники.

Днями разом з волонтером Валентином Белінським чоловік зустрів у Жмеринці потяг "Маріуполь — Львів" аби передати дітлахам сухпайки та воду. Все купили власним коштом, для кожної дитини спакували пакет продуктів та завантажили кількадесят пляшок "Барчанки".

Два десятки дітей прямували до Львова на відпочинок потягом, який курсує через всю Україну. Добова подорож залізницею таки стомила їх, тож сюрпризом у Жмеринці стала саме допомога волонтерів.

— Насправді, ми їдемо вже більше доби, і найважче було саме виїхати з "червоної зони", пройти блок-пости, — розповідає медик Наталія Перевертай, яка супроводжує дітей. — Ми живемо недалеко від Мар'їнки, останнім часом обстріли стали особливо докучати. Хочемо трохи відволікти дітей від воєнних буднів.

Коли потяг таки прибув до Львова, вінницькі волонтери зустріли їх і тут. Олег з Валентином на авто обігнали поїзд і допомогли дітям вивантажитися та розміститися. На львівському пероні гостей зустрічали послушниці Згромадження сестер святого Йосипа. Саме ця релігійна організація запросила дітей та проспонсорувала десятиденне перебування у Львові та на Івано-Франківщині. Їх зустріли та одразу ж повезли показувати місцеві пам'ятки.

— У нас удома постійно стріляють, звісно, хочеться кудись звідти поїхати, ми тут ніколи не були, тож цікаво, що ми побачимо, — говорять дівчатка Поліна і Надя, хоча загалом діти стомлені і мовчазні, не галасують та не бешкетують, як це зазвичай буває.

Поліна і Надя

За місяць їх чекає шкільне життя. Про зруйновану школу нам розповіла вчителька та волонтер Наталія Голубєва. Виявляється, школу розбомбили ще влітку 2014-го, 12 снарядів зробили своє — два роки діти щоранку збираються біля руїн, сідають в автобус і їдуть до іншої школи. Щоб відбудувати єдину в місті україномовну школу, звертаються до представників освіти з різних регіонів, просять допомоги у волонтерів та підприємців. Так, за рік уже вдалося відновити відновити дах, частину вікон та закласти дірки в стінах, у такому вигляді біля школи збираються і на свята, щоразу сподіваючись, що скоро повернуться сюди назавжди.

Після подорожі Західною Україною, діти повернуться додому в Красногорівку, а от як їх зустріне рідне місто — не знає ніхто.

— Ви до нас приїздіть, — говорить жартома Наталія Голубєва, — у мене знаєте, який погріб шикарний — з двоспальним ліжком!

Між тим, серед двадцяти дітей, які поїхали у подорож, немає жодної, у кого батьки беруть участь в АТО.

— У нас більшість місцевих — хворі, криві, старі, ще якісь — не хочуть служити, тому допомагаємо тим, хто приїхав з інших регіонів і став на наш захист, — кажуть красногорівські волонтери.

Нагадаємо, дітей-переселенців у Вінниці безкоштовно навчають англійській мові.

Фото Ірини Басенко