Відеооператор Володимир Зінченко вийшов на Майдан після кривавих нічних подій, коли побили студентів. Працював як незалежний журналіст, знімав, монтував та викладав у мережу.

Про те, чи не страшно було працювати фактично на передовій пан Володимир каже:

— Головне не те, хто де знаходиться, і в якій небезпеці перебуває: головне, що кожен на Майдані працював. На благо, на краще майбутнє всі колективно трудилися. На Майдані кожна людина була Героєм. 


Коли отримав кульове поранення ока — то розповідає, що тоді не було навіть такої думки, що можуть стріляти по журналістах.

— 19 січня, після тривалого перебування на Майдані, я повернувся додому, аби трішки відпочити. Але мене розбудила дружина і сказала, що на Майдані, нібито, розпочинаються якісь заворушки. Я взяв камеру і поїхав на Майдан. Вже о дев'ятій годині я зайняв позицію біля арки Лобановського. Знімав, як наступають мітингувальники. Потім потрібно було показати реакцію "беркутівців". Фокусую картинку, наводжу світло. Раптово, навіть не встиг зрозуміти, що відбувається, просто в око потрапила пластикова куля. Прикривши поранене око рукою, сповз на землю. Вже тоді майданівці мене перенесли у безпечніше місце, доставили до лікарні.

Півмісячне лікування, кілька операцій. А коли медики перевели Володимира доліковуватися вдома, то "камеру в руки — і на Майдан". Відпрацював у центрі столиці під час всіх гарячих подій.

Нинішні події в країні Володимир оцінює двояко та непевно.

— З одного боку, відстоювати територіальну цілісність країни — це важливо. А з іншого — жодна земля, жодна політика, жодні гроші не коштують людського життя. Виправдання тим, хто вбиває зараз на Сході, немає. Але водночас російську агресію потрібно припинити.

З відеороботою Володимира "Утопія", присвяченою подіям на Майдані, можете у цьому матеріалі: