В усьому світі 2 серпня відзначають Міжнародний день пам'яті жертв геноциду ромів, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

"Забутий" геноцид

В цей день у ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау у газових камерах загинуло 2997 циган. Загалом в Європі за час репресій нацистів у 1935—45 роки, загинуло від 600 тис. до 1,5 мільйонів ромів. Згодом, цей день було обрано для вшанування пам'яті про жертв фашистських режимів.

В Україні Міжнародний день пам'яті жертв геноциду ромів на офіційному рівні відзначається з 2005 року. За часи німецької та румунської окупації під час Другої світової війни на українській території, за словами дослідника геноциду ромів Михайла Тяглого, було знищено близько 20 тис. людей цієї національності (за інформацією "Громадського Радіо").

Вінницький слід нацистських злочинів

В червні 1942 року в Літині нацисти розстріляли 76 ромів, а того ж місяця в Козятині від рук окупантів загинуло ще 16 чоловік. Однак, окрім документів у Державному архіві Вінницької області, жодних свідчень про цей злочин немає.

Микола Бурлуцький


— Пам'ятник — це завжди індикатор суспільства стосовно того чи іншого явища, — вважає правозахисник і голова неурядової організації "Чачімо" Микола Бурлуцький. — Відсутність пам'ятників жертвам геноциду ромів таким чином сигналізує про відношення самого суспільства до національної спільноти. Наразі в нашій країні пам'ятних місць про ці злочини надзвичайно мало.

Проблема спорудження пам'ятних табличок у регіоні має схожість із загальною ситуацією по всій країні. Один з пам'ятників загиблим ромам мають встановити цього року в Бабиному Яру. Спорудження монументів жертвам геноциду на Вінниччині найближчим часом не очікується.

Пам'ятник вбитим ромам, який встановлять у Бабиному Яру, фото: radaspilnot.org.ua

— Пам'ятників жертвам геноциду ромів у Вінницькій області поки що немає. Ми лише збираємо кошти на встановлення табличок, однак, ви ж самі розумієте, робиться це власноруч, тому, коли вони з'являться — невідомо, — розповів музикант, а також член Вінницької обласної ромської громади барон Петро Огли.

Стереотипи беруть "реванш"

Нацистська расова політика в роки окупації проголошувала ромів людьми "другого сорту". Тоталітарні фашистські режими, які окупували територію України проводили депортації та розстріли євреїв разом із представниками ромського народу. Але на побутовому рівні дискримінація та ксенофобія по відношенню до ромів в нашій країні залишається і досі.

Внаслідок АТО чимало ромів-переселенців опинилися поза зоною окупації. Безпосередньо до Вінниці переїхало декілька родин з окупованого Донецьку.

— Ми прийняли близько 10 ромів у нашому місті, — каже Петро Огли. — Жодних проблем стосовно оформлення документів або негативного відношення місцевих людей до них ми не помітили.

Однак по всій іншій території України ситуація з цією категорією громадян наразі залишається небезхмарною.

Як відомо, з початку війни близько 9 тис. ромів зі східних областей були змушені покинути власні домівки. Чимало з них зіштовхнулося з проблемами в державних органах при отриманні документів, а також з неможливістю винайняти житло.

— Ситуація із негативними стереотипами стосовно ромів в нашому суспільстві і до війни була загрозливою. Але роми-переселенці на собі відчули тягар подвійних стандартів. Адже власники будинків боялися їм здавати помешкання тому, що вони по-перше — "донецькі", а по-друге — ромської національності, — повідомляє Микола Бурлуцький.

Головне фото: kby.kiev.ua