Оперний фестиваль у Тульчині викликав великий резонанс не лише на Вінниччині, але й у всій Україні. Адже це був перший оперний фестиваль в Україні. Сюди з'їхались також й закордонні гості. Vlasno.info поцікавився у відомих вінничан та експертів, чи може стати фестиваль візитною карткою Тульчина і що для цього потрібно зробити. І чи дасть такий грандіозний фестиваль поштовх до розвитку містечка на Вінниччині. 

Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що люди культури можуть змінити інфраструктуру в містах:

– Адже до великих заходів додатково відкриваються готелі, кав'ярні, бари, робляться дороги. Саме під подію, а не навпаки. Людей притягує не те, що відкрили добрий ресторан або готель. Наприклад, якби готель "Хілтон" відкрили у Жмеринці. Подібний є у Парижі, Лондоні та інших містах. І вони абсолютно однакові по всьому світу, їх будують та оснащують за одним шаблоном. Проте, кругом буде попит, а у Жмеринці — ні. Не хочу нікого образити, але треба запам'ятати: люди їдуть не у "Хілтон", а у конкретне місце, на конкретну подію. І це місто має бути туристично привабливим.

Євген Нищук

За словами міністра, у Тульчині є чудовий палац, навколо якого і розгорнули фестиваль. І тепер стоїть задача зробити цей фестиваль постійним. 

– Наступного року тут можна організувати й інші заходи. Наприклад, художній пленер, де б художники малювали та виставляли свої роботи. Або ж скульптори зберуться. Або спеціалісти з ІТ-технологій. Або геймер-ігри проводитимуться. Зараз треба хапатися за все. Змінюються покоління, і повинна змінитись свідомість людей. На яскраві події будуть з'їжджатися звідусіль. Наприклад, у Німеччині "Октоберфест" – вже бренд. І такі фестивалі мають великий економічний зиск. До цього й треба прагнути, – каже він.

Мету фестивалю підтвердив й голова Тульчинської об'єднаної міської ради Валерій Весняний. Мовляв, маємо знайти меценатів, які допоможуть відреставрувати палац Потоцьких.

А радник міністра культури та директор фестивалю Ірина Френкель згадала, що ініціатором заходу став голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій:

Ірина Френкель

– Сказав якось: "Я хочу "качнути" палац Потоцьких. Зробіть щось". Ось ми й придумали провести оперний фестиваль. Тим більше стіни палацу здавна звикли чути оперний спів. Зонувати територію вирішили, враховуючи смаки різних категорій глядачів. Продумали усі дрібниці, адже будь-яку музику може спаплюжити відсутність елементарних умов перебування людей на фестивалі. "Операфест-Тульчин" має стати точкою відліку, завдяки якій місто має розвиватись. Організація фестивалю напряму впливає на формування інфраструктури. Наприклад, тільки для розміщення артистів ми забронювали всі готелі на 40 км навколо Тульчина. А велика група туристів із Полтави одразу по приїзду замовила екскурсію по місту.

В області займались розробкою сценарію фестивалю, який дасть поштовх для залучення коштів на реставрацію, підкреслює Валерій Коровій.

Валерій Коровій

– Ми все будемо робити для того, щоб такі містечка, як Тульчин, Бар, Буша, Брацлав та інші відроджувались, – говорить він. – Пам'ятаєте, запуск фонтану починався теж без особливих умов, без інфраструктури. А потім з'явились і стюарди, і готелі, і кав'ярні, й інше. Кожен туристичний об'єкт є потужним стимулом для розвитку бізнесу. Оперний фестиваль хочемо зробити щорічним. Є також дуже цікаві плани відносно відреставрованого комплексу Леонтовича у Марківці Теплицького району. Торік почали звідти. Цьогоріч займаємось Тульчином. Проводимо облаштування могили Данила Нечая. У нас є такі культурні об'єкти, як Буша, Гайдамацький Яр, Лядово, Четвертинівка. Але ніде нічого не буде, якщо ці села та містечка самі не будуть зацікавлені в розвитку своїх територій. 

Народний депутат України Микола Кучер пропонує на базі палацу Потоцьких створити Культурний центр.

Микола Кучер

– І проводити тут семінари, фестивалі, зустрічі 4,6,12 разів на рік. В Тульчині багато об'єктів історичної спадщини, і це потрібно використати, – зазначає він. – Підключитись мають усі: держава, громада, інвестори. Треба також шукати гранти — і міжнародні, і обласні. Збираємось об'єднати у Марківці музей Леонтовича та Будинок культури, облаштувати там єдиний культурний простір. "Щедрик" Леонтовича виконують різними жанрами та мовами, це наше рідне, а співає увесь світ, і цим треба скористатись.

А директор Мультикультурного центру Варшави Вітек Хебановський наголошує, що можна придумати таку річ, яка буде крутіше та цікавіше будь-яких фестивалів.

Вітек Хебановський

– Головне — створити мультифункціональний простір. Адже людям цікаво не просто приїхати на фестиваль, попити кави, подивитись старовинне місто. Тому треба розкривати потенціал міста, виявляти те , що приверне увагу багатьох. Потрібно робити щось креативне, але таке, що пов'язано з реальністю, дійсністю, – зауважує він. – Наразі грантів на розвиток культури немає. Але є громадські бюджет, в яких можна розписувати будь-які проекти місцевого значення, і це великий плюс. Звісно, вони не вирішують усіх проблем. Тому українські місцеві організації мають отримувати гроші з інших країн. 

Для ефективного просування культурних подій слід проводити багато роботи з інфраструктурою, з темами та ідеями, і , найголовніше, - з людьми, запевняє директор Інституту культурного менеджменту з Німеччини Патрік Фьоль:

Патрік Фьоль

– Можу привести приклад маленького містечка в Німеччині, де організували фестиваль "Опера в свинарнику". Людина з іншого міста купила цей свинарник, залучила напівпрофесійних виконавців. Таким чином опера дала тому місцю сильний енергетичний поштовх, підняла самооцінку місцевих мешканців. Років 10 тому почалось і досі триває, - розповідає він. - Просто в кожному містечку треба знайти свою фішку. Це є першим кроком. А другий — думати, як зберегти це все. Успіх — це більше, ніж два дні фестивалю. Питання в тому, як використають цей накат, щоб освітні програми залучити, відкрити центр культури тощо. Тут мають співпрацювати і влада, і громада. Важливіше, щоб громада була ініціатором, а влада ці ініціативи підтримувала.

Фото Людмили Кліщук та Тетяни Щербатюк