Саме тому останнє так активно культивується у нашому суспільстві, і є базовим стовпом, на якому стоїть сьогоднішня система, експлуатації людини людиною і штучного дефіциту.
Щоб такий тотальний пласт брехні міг взагалі існувати в інформаційному просторі, його потрібно якось пояснити. Для цього, крім культивування клерикального світогляду, необхідно розробити і вдалий механізм його впровадження. І цей механізм був вигаданий – політичний міф.
Політичний міф (грец. mythos – слово) – це стійкий помилковий, не критичний, емоційно забарвлений образ, уявлення про політичні події, явища та процеси. Особливо активним процес міфотворчості стає у період соціально-політичної нестабільності (міф дозволяє пояснити і впорядкувати незрозумілі, нові для людини або соціальної групи політичні явища і процеси).
Цей феномен нерозривно пов"язаний з таким явищем, як інформаційний мем – термін введений найвпливовішим мислителем сучасності Річардом Докінзом. Суть мему - це певна інформація, котра має властивість швидко поширюватись, розуміється приблизно однаково всіма і формує шаблонне ставлення і оцінку. Приклад інформаційного мему сьогодні – "Не можна проводити люстрацію - Путін нападе". Або ж – "Ми маємо домовлятись про мир, бо не здатні воювати проти російської армії". Чи "Не можна сьогодні робити наступний етап революції, бо Росія піде відкритою війною".
Меми - складають понятійний апарат міфу. Найпоширеніші міфи мають наступні образи:
1. Міф про золоте століття, що закликає повернутись до багатого минулого, чи будувати світле майбутнє. Підкріпляється мемами - "СРСР боялись всі. Яку країну розвалили!". Або саме явище рузького міру – теж носить такий характер.
2. Міф про героя рятівника, що наділяє політичні фігури особливими якостями. Меми, які ви могли зустрічати:
"Партія – ум, честь та совість епохи!"
"Путін – остання надія Росії!"
"Україні необхідні вибори в один тур, і єдиний, хто задовільнить всіх – Порошенко!"
3. Міф про змову, який дозволяє перекласти відповідальність за свої помилки на інших. Нещодавно ми чули промову Гонтаревої, яка пояснювала ситуація із курсом долару – аномальною поведінкою ринку. Або основа вище згаданого рузкого міру – протистояння із Америкою, де сидять єврейські сіоністи, масони і ілюмінати, і проводять геноцид росіян.
Також можуть існувати концепційні політичні міфи, від яких буде будуватись цілісна політична доктрина. Наприклад, концепція расової боротьби і ідея винятковості "арійської" раси. Ідея єдиної колиски слов"ян, від якої вибудовується імперіалізм Кремля. Більше того, навіть сам соціал-дарвінізм, що лежить в основі сучасної політики і економіки Європи, теж є прикладом такого міфу.
Ми здатні помічати міф, коли не знаходимось під його впливом. Та тільки він просочується у наш особистий інформаційний простір – лише питання часу, коли він зіпсує нам життя, або ж наверне на дорогу невігластва, або ж налаштує суспільство проти вас.
Це відбувається завдяки тому, що називається інформаційною гегемонією. Ця теорія сформована цікавим італійським мислителем Антоніо Граамші. Суть дуже проста – капіталізм у своїй фінальній стадії досягає монополії. У всіх секторах ринку, і в інформаційному – в тому числі. І дійсно, найпотужніші капіталісти сьогодні контролюють наш медіа і інфо простір. І мають можливіть робити акценти на тій чи іншій інформації, а також показувати її у тому світлі, що потрібна їм.
Таким чином, ми щоденно "споживаємо" різні заказні меми і міфи, які допомагають утримувати існуючий стан речей.
Найспекулятивніша сфера – війна і внутрішні перетворення. Робиться все для того, аби пасіонарна частина суспільства їхала на фронт воювати "За Україну". Робиться все, аби не допустити соціальних заворушень. Робиться все, аби в суспільстві не виникали ідеї економічної перебудови країни. Робиться все, щоб не називати речі своїми імена.
В більшості, і наш побутовий світогляд стоїть на політичних міфах. Вище згадував, що найпростіше їх будувати на вірі та соціал-дарвінізмі, принципи котрих ми всмоктуємо в себе з найменших.
Щоб не робити статтю безмежно великою, наведу слова великого мислителя Лева Толстого:
"Сила правління тримається виключно на невігластві трудових мас, саме тому, вона буде завжди боротись проти просвітництва. Пора нам усвідомити це".
Зміна світу починається зі змін у тобі. Дій!
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів
Бажаю Вам щастя!
грамши -пишется с одним "а". грамши - основатель итальянской компартии и теоретик марксизма...
выражения " ибо" в укрмови нет.
..."рузького міру", "рузкого міру" зачем пытаться ужалить, написав слово с ошибками?
росияне не русские! россияне -граждане РФ.- вогулы, вепсы(Путин) ойроты, коми, чуваши, .....
а русские -те кто побеждал нападавших на русь-гитлера, наполеона... и создал литературу, искусство, русский язык....
вы в курсе , что русский язык-официальный язык оон?
Франкофония (фр. La Francophonie) — международная организация сотрудничества франкоязычных стран мира. Объединяет 56 членов, представляющих различные государства или части государств мира, а также 14 наблюдателей. Так, например, Украина и страны Прибалтики являются наблюдателями Франкофонии.
чем русский мир хуже?
почему такое пренебрежение к русским? что лично вам плохого сделал русский мир?
Варто починати вчитись бути мислячою людиною і громадянином світу.
"почему вы так пренебрежительно пишите о русском мире?"
Даруйте, а що це взагалі таке? Імперський міф Кремля, яким можна виправдати шовінізм?
"почему сеете межнациональную рознь? "
Не вірно поставлене питання, ібо в моїм тексті це знайти важко) Взагалі важко знайти щось там, де його немає.
"почему такое пренебрежение к русским? что лично вам плохого сделал русский мир?"
Про націю росіян - мова взагалі не йшла, не спекулюйте поняттями.
Що мені зробив цей кремлівський міф? Він не припиняє війну на моїй землі уже не перше сторіччя, цього мало?